Загадкові «танцюючі чоловічки» з Мартинівського скарбу

У 1909 році, на мальовничій Черкащині, в селі Мартинівка, сталося знаменне відкриття. При проведенні земляних робіт на території маєтку Надії Федорівни Муравйової-Апостол, уродженої Терещенко, селянами було знайдено скарб, що згодом вразив світ. Цей скарб, відомий як Мартинівський, датується VI-VII століттями н.е. і містить близько 120 вишуканих срібних виробів, що сягають епохи Візантії.

Скарб з глибин історії

Селянами було знайдено багато різноманітних срібних артефактів: витончені фігурки фантастичних тварин, вишукані браслети, поясні бляшки, скроневі підвіски, сяючі налобні вінчики, елегантні сережки та вишуканий посуд. Клейма майстрів на чашах допомогли дослідникам ідентифікувати місце їх виготовлення – Візантія часів правління імператора Юстина Другого (565-587 роки).

Відкриття скарбу сколихнуло село. Знайдені срібні артефакти вразили селян своїм багатством і красою. Не маючи досвіду поводження з такими цінними знахідками, вони поділили скарб між собою та рознесли по домівках. Це призвело до його розпорошення, що ускладнило подальше дослідження скарбу.

Лише через п'ять років, завдяки зусиллям місцевих краєзнавців та колекціонерів, вдалося зібрати більшу частину скарбу – близько 120 виробів.

Мартинівський скарб вразив дослідників своєю масштабністю. На той час він став найбільшим з відомих скарбів загальною вагою понад 3 кілограми. Ці артефакти давали уявлення про багатство та культуру тогочасних народів. Завдяки меценатській діяльності родини Терещенків-Ханенків, частина скарбу потрапила до Британського музею в Лондоні у 1912 році. Решта ж прикрас поповнила колекцію Київського художньо-промислового і наукового музею (нині Національний музей історії України).

"Мартинівські танцюристи": таємничі свідки минулого

Справжньою сенсацією та джерелом жвавих дискусій стали чотири антропоморфні фігурки, виявлені в Мартинівському скарбі. Їх висота сягає 7,8 см, а голови, руки та деталі одягу вкриті позолотою. Ці загадкові артефакти отримали назву "мартинівські танцюристи", а також "мартинівські космонавти".

Фігурки зображують чотирьох вусатих безбородих чоловіків з довгим волоссям, вибритим чолом (подібним до оселедця). Вони одягнені в сорочки з довгими рукавами та штани. Їхні динамічні пози нагадують український танець гопак: ноги зігнуті, а долоні покладені на стегна. Симетричне зображення підкреслює узагальнений образ танцюриста.

Голови чоловіків непропорційно збільшені, а обличчя зображені з графічною стилізацією. На грудях вигравійовано орнамент, що ймовірно, символізує сорочку. Отвори на ліктях свідчать про те, що фігурки могли кріпитися до основи або використовуватися як прикраси на одязі.

Незвична форма голови та квадратні шоломи на фігурках з Мартинівського скарбу спонукали деяких сучасників говорити про "космонавтів" або "прибульців" з космосу.

Однак, на сьогоднішній день можна з упевненістю стверджувати, що костюм та зовнішній вигляд "мартинівських чоловічків" є типовими для представників скіфо-сарматського етносу, таких як роксолани, росомони, аорси та язиги, які протягом століть населяли територію України.

Найімовірніше, що речі скарбу належали антському дружиннику, який здобув їх у військових походах, зокрема на Балкани та закопав коштовності під час воєн. Вчені вважають, що анти були протослов'янськими племенами, та слугували своєрідним "містком" від сарматів до стародавніх слов'ян.

Загадка "танцюючих чоловічків": пошук сенсу та призначення

"Танцюючі чоловічки" з Мартинівського скарбу – це не просто вишукані срібні артефакти. Їхні динамічні пози, виразні обличчя та незвичайні костюми протягом багатьох років збуджують уяву дослідників, породжуючи безліч теорій про їхнє призначення та сенс.

Прикраси чи ритуальні предмети?

Деякі дослідники вважають, що ці фігурки використовувалися як прикраси одягу, сідел чи щитів. Їхні невеликі розміри та отвори на ліктях роблять цю версію цілком ймовірною. Інші ж вбачають у них деталі ритуального предмета, символізуючи зв'язок з потойбічним світом або слугуючи оберегами для захисту воїнів.

Деякі дослідники вбачають у "танцюючих чоловічках" вплив візантійського мистецтва. Їхні динамічні пози нагадують сцени циркових ігор, популярних свого часу у Візантії. Інші ж вважають, що ці зображення є варіантом популярного серед навернених до християнства «варварів» зображення пророка Данила в рові з левами. 

Не можна також ігнорувати й скіфські традиції. Зображення танцюючих людей часто зустрічається в скіфському мистецтві, символізуючи радість життя, перемогу над ворогами або зв'язок з предками.

На жаль, остаточної відповіді на питання про призначення та сенс "танцюючих чоловічків" наразі не існує. Ці загадкові артефакти й далі залишаються предметом досліджень та дискусій.

Стилізовані образи тварин у Мартинівському скарбі: поєднання реальності та міфології

Окрім "танцюючих чоловічків", Мартинівський скарб містить інші цікаві артефакти, зокрема стилізовані зображення тварин. Їх витончена естетика та символізм зачаровують дослідників та розкривають глибинні шари вірувань та уявлень наших предків.

Одним із яскравих прикладів є фібула у вигляді коня. Кінь здавна відігравав сакральну роль у культурі скіфів та сарматів, втілюючи силу, швидкість та вірність. Зображення коней у скарбі динамічні: вони мчать з розкритими пащами та висунутими язиками, а їхні широкі зігнуті гриви прикрашені геометричним орнаментом.

Однак, дослідники зазначають, що ці образи не є просто реалістичним відображенням тварин. Їхні копита, що закінчуються пазурами, натякають на зв'язок з міфологічними істотами, характерними для скіфського мистецтва. Ці міфологеми часто поєднували образи реальних тварин з елементами фантастики, створюючи унікальні символи, що втілювали глибинні вірування та уявлення про світ.

Таким чином, стилізовані образи тварин у Мартинівському скарбі не лише свідчать про високий рівень майстерності тогочасних ремісників, але й дають нам цінну інформацію про духовний світ наших предків, поєднуючи в собі реальність та міфологію.

Скарб нащадкам

Сьогодні 89 артефактів з Мартинівського скарбу зберігаються в Музеї історичних коштовностей України в Києві, а 27 – у Британському музеї в Лондоні. Ці знахідки є цінним джерелом інформації про життя, культуру та вірування наших предків, даруючи нам можливість подорожувати крізь час та досліджувати таємниці минулого.