10-04-2024 Історія 796

Мозаїчна Оранта Софії Київської: Непорушна Стіна, що оберігає Україну

Мозаїчна Оранта Софії Київської: непорушна Стіна, що оберігає Україну

Собор Святої Софії Премудрості Божої в Києві – не просто найдавніший християнський храм на східнослов’янських землях, але й скарбниця візантійського та давньоруського мистецтва. Серед його шедеврів – мозаїчна ікона Богородиці Оранти XI століття, що вражає величчю та глибоким символізмом.

Оранта – Непорушна Стіна

Над вівтарем Софійського собору, на стіні купола, розташована знаменита мозаїчна ікона Богородиці XI століття. За молитовно підняті до неба руки науковці назвали її "Орантою". Ця стіна з образом у Софійському храмі Києва протягом десяти століть залишалась незмінною, тому й отримала назву "Нерушима Стіна".

Мозаїчна Оранта Софії Київської

Слово "Оранта" перекладається як "та, що молиться". Цей образ з'явився ще в ранньохристиянські часи, коли катакомби служили храмами для перших християн. На їхніх стелях можна було побачити фігури з піднятими долонями, що символізувало молитовний жест – "адорацію". Цей жест уособлює духовне єднання з Богом і щиру молитву, що лине з глибини душі.

Проте образ Софійської Оранти виходить далеко за рамки простого молитовного зображення. Вона стає символом захисту Київської держави, що знаходить відображення у відомому з княжих часів формулюванні: "Вона (Оранта) – Непорушна Стіна Держави, через яку не перелетить жодна стріла і жоден спис". Це формулювання не зустрічається більше ніде у християнському світі, підкреслюючи унікальність та сакральну роль Оранти для Київської Русі.

Опис зображення Богоматері Оранти

Мозаїчна Оранта Софії Київської

Оранта зображена в темно-синьому хітоні, панує над усім простором храму. Ця мозаїчна ікона, що сягає 5,45 метрів у висоту, є найбільшою в Софійському соборі. Її велична постать, з дещо непропорційно великою головою, вражає дивовижною статичністю. Широко розплющені очі Оранти ніби гіпнотизують, притягуючи погляд відвідувача з будь-якої точки храму.

Піднявшись сходами на хори, де колись стояла на богослужінні княжа родина, відчуваєш силу цього погляду ще більше. На першому поверсі храму здається, що фігура Оранти ніби сходить згори, огортаючи своїм покровом все навколо. А на другому – її обличчя стає ще більш виразним, вимогливо вдивляючись в очі кожного, хто ступив на цю хорову галерею. Створюється відчуття віч-на-віч, де людина залишається один на один з величчю Богородиці.

Хітон Оранти підперезаний яскраво-червоним паском, що нагадує вервицю. За поясом заховано хустинку з червоними торочками, на якій вишита золота чотирикутна зірка. На чолі та плечах Богородиці також зображені зірки такої ж форми, але білого кольору.

Оранта стоїть на рушникові, оздобленому по краях імітацією різнокольорового каміння. Проте, протягом століть Православна Церква наполягає, що це золотий чотирикутний камінь. Але цей чотирикутний елемент на мозаїці зовсім не має об’ємного вигляду та ще й має чіткий виразно український орнамент. Оранта взута в червоні чобітки, які мали право носити лише римські та візантійські імператори. Ці деталі підкреслюють, що перед нами не просто Цариця з "дому Давида", але й Цариця Небесна. Її оточує сонячний ореол, численні зірки, атрибути вищої влади, підкреслюючи її космічну велич.

На кожному рукаві хітона Оранти зображені рівнораменні хрести. За формою та розмірами вони ідентичні хрестам, вишитим на хустинці. Ці два "трикутники" - один з хрестів, спрямований вниз, і другий з зірок, спрямований вгору - візуально нагадують про "дім царя Давида", з якого походила Марія. Поєднання хрестів і зірок на хітоні Оранти підкреслює її зв'язок з царською династією Давида та її роль як Богородиці. Ці символи також говорять про духовну силу та чистоту Марії, а також про її віру в спасіння людства через Ісуса Христа.

Над оздобленням Софійського собору працювали талановиті візантійські майстри з Константинополя, Охріда та інших балканських міст. Їх знання оптичних ілюзій роблять мозаїку Оранти неймовірно живою та виразною. Вбрання Богородиці викладене за допомогою широкої гами синьо-пурпурових смальт – 21 відтінку, які неможливо відтворити навіть сучасним художникам-склодувам. Цей секрет робить київську "Нерушиму стіну" унікальною та неповторною, відрізняючи її від інших мозаїчних Орант, навіть пізніших.

Образ Богоматері Оранти у Софіїї Київській

Оранту оточує напис старогрецькою мовою, викладений чорною мозаїкою по золоту. Цей текст, взятий з Книги Псалмів (Пс. 45:6), проголошує: "Бог серед нього, нехай не хитається, Бог поможе йому, коли ранок настане". Саме з цим написом і пов'язана віра в те, що доки стоїть Оранта в Софії Київській, доти буде стояти й Київ, а з ним - і вся Україна. 

Оранта – Берегиня України

Поза та жест рук Оранти, що символізують молитовне звернення до Бога, протягом століть залишалися надзвичайно популярними в українському народному мистецтві. Їх можна було зустріти на вишивках, писанках, килимах та інших предметах побуту.

Особливо поширеним було зображення Оранти на жіночих весільних вінцях, де Богородиця з піднятими вгору руками символізувала заступництво та благословення молодої сім'ї. Деякі дослідники вважають, що прообразом Оранти могла слугувати міфічна богиня слов'ян Берегиня.

У давньослов'янській релігії Берегиня шанувалася як мати всього живого. Вона була первісним божеством, що захищало людей, дарувало родючість, оберігало природу та несло добро. З часом Берегиня перетворилася на охоронницю домашнього вогнища. Її скульптурки можна було знайти в багатьох хатах, а зображення-амулети люди носили на шиї, щоб отримати захист та заступництво богині.

З прийняттям християнства у 10 столітті символічний зміст Берегині трансформувався в образ Богородиці. В ньому люди вшановували саму природу, життя та подвиг материнства, а сама Богородиця сприймалась як всемогутня заступниця людства перед Богом.

Літописні джерела та фольклорні твори чітко свідчать, що в народній релігійній свідомості Божа Матір відігравала роль заступниці новонаверненого українського народу. Кияни з особливою шаною ставилися до Богородиці, вважаючи її покровителькою свого міста. Її образ асоціювався з захистом від ворожих сил, про що свідчать легенди про її появу на міських мурах та визволення з половецького полону.

Оранта: символ віри та незламності українського духу

Оранта у Софії Київській

Мозаїчна ікона Богородиці Оранти в Софійському соборі – це не просто витвір мистецтва, а й важливий духовний символ України. Її велич, краса та глибокий символізм протягом століть надихають українців, даруючи їм віру, надію та захист.

Оранта – це не лише заступниця і покровителька, але й уособлення духовного зв'язку українців з їхньою історією та традиціями. Її образ єднає людей різних поколінь, даруючи відчуття єднання та підтримки.

У часи випробувань та незгод Оранта стає символом незламності українського духу та віри в краще майбутнє. Її "непорушна стіна" захищає не лише Київ, але й всю державу Україну, даруючи людям силу та стійкість.

Мозаїчна Оранта – це скарбниця української культури та духовний оберіг нашого народу. Її образ надихає та нагадує нам про те, що навіть у найважчі часи добро завжди перемагає.


Читати також