Златник Володимира: перша золота монета Київської Русі

Київська Русь, вийшовши на світову арену в X столітті, посіла почесне місце серед тогочасних держав. Її велич ґрунтувалася не лише на економічному, політичному, культурному та архітектурному розвитку, а й на прийнятті передової ідеології християнства. Князь Володимир Великий увінчав цю велич випуском особливих золотих монет, які дослідники умовно назвали "златниками".

Ці рідкісні монети – справжнє диво у світі нумізматики. Їх поява знаменує собою, ймовірно, першу вдалу спробу карбування золотих монет на високому рівні в середньовічній Європі. Златники Володимира свідчать про могутність Київської Русі, її багатство та прагнення до інтеграції з європейським світом.

Перша емісія златника відбулася близько 990 року з нагоди хрещення Русі та одруження князя Володимира з візантійською принцесою Анною. Златник є дуже рідкісною монетою. Зараз в музеях України знаходиться лише дві такі монети.

Літописи не згадують про запровадження Володимиром власної грошової системи, ані про карбування ним монет. Дослідники вважали, що на Русі того часу використовували монети Візантії, європейських країн та Арабського халіфату. Навіть такий авторитетний історик, як Карамзін стверджував: "Предки наші ще задовольнялися замість грошей шматками шкіряними, або кунами".

Перший златник був придбаний київським аптекарем та колекціонером Г. Бунге в 1796 році в Києві у солдата, який отримав його в подарунок від матері. Згодом, у 1815 році, інший київський колекціонер М. Могилянський викупив монету у Бунге, але невдовзі втратив її. Завдяки гіпсовим зліпкам златник став відомим серед колекціонерів.

Спочатку дослідники вважали златники та срібники наслідуванням візантійських монет, викарбуваних у Сербії або Болгарії. Проте, подальші знахідки, такі як скарб візантійських солідів XI століття з кількома златниками Володимира, знайдений у 1804 році в Пінську та переданий до Ермітажу, спонукали до ретельного дослідження монет. Розшифровка написів остаточно довела їх давньоруське походження.

Златник Володимира: опис та типи

Златник – це золота монета у формі тонкого кружка діаметром 19-24 мм та вагою 4,0-4,4 г. Відомі 11 златників Володимира поділяються на два типи, що відрізняються написами на аверсі. На першому типі зображено "ВЛАДИМИРЪ НА СТОЛЬ", на другому – "ВЛАДИМИРЪ, А СЕ ЕГО ЗЛАТО".

На аверсі (лицьовому боці) монети зображено у фас погруддя князя в шапці з підвісками, увінчаній хрестом. До низу погруддя примикає зображення зігнутих ніг, що може свідчити про зображення князя в сидячому положенні. Правою рукою князь на довгому держаку тримає хрест, а ліву руку — на грудях. Над лівим плечем зображено княжий герб Рюриковичів – тризуб. По колу нанесено обідок із намистин.

Реверс (зворотній бік) монет обох типів однаковий: зображення Христа-Пантократора з круговою легендою, що містить повне ім'я Ісуса Христа. По колу також нанесено обідок з намистин.

Карбувалися златники за зразками візантійських солідів імператорів Василя II та Костянтина VII за допомогою штемпелів. Златники схожі на візантійські монети як вагою (близько 4,2 г), так і розташуванням зображень, а їх висока проба (916-958) відповідає золоту візантійських солідів кінця X - початку XI століття.

Цілком імовірно, що зразки зображень з візантійських монет та ікон допомогли київським майстрам створити погруддєве зображення великого князя Володимира. Проте, до погруддя додали зображення зігнутих ніг, символізуючи цілісність усієї фігури та підкреслюючи, що князь сидить на троні. Цей художній прийом не має аналогів у середньовічній нумізматиці.

Тризуб на монетах Володимира: символізм та еволюція

Поява на монетах Володимира його особистого княжого знаку – тризуба – символізувала нову еру. Карбування монет від імені князя як глави держави свідчило про його рівність з візантійськими імператорами.

У XI столітті на срібних монетах Ярослава Мудрого тризуб еволюціонував. Він замінив зображення Ісуса Христа на зворотному боці монети, зайнявши все тло. Цей символічний жест підкреслював значне зростання ваги княжої влади в Київській Русі.

Причини припинення карбування златників

Рідкість златників та невелика кількість штемпелів, що використовувалися для їх виготовлення, свідчать про короткий період емісії.

Однією з причин припинення карбування златників могла стати смерть князя Володимира. Після його смерті, ймовірно, випуск монет припинився. Князь Ярослав Мудрий, який згодом посів київський престол, не став продовжувати випуск златників. Він обмежившись лише карбуванням срібників. Гривня з'явилася трохи пізніше.

Серед інші причин припинення карбування златників можна також назвати й економічні: виготовлення золотих монет було затратним, і можливо, ресурси Київської Русі не дозволяли продовжувати їх випуск.

Наразі не існує остаточної відповіді на питання про причини припинення карбування златників. Дослідники й далі вивчають це питання, щоб краще зрозуміти цю історичну подію.

Златники в українських музеях

Більшість златників походять з двох скарбів: Пінського 1804 року та Кінбурнського 1863 року. Ці скарби також містили візантійські монети. 

Лише два українських музеї мають у своїх колекціях по одному златнику: Національний історичний музей України та Одеський археологічний музей НАНУ.  Так, одеський примірник походить зі скарбу, знайденого на Кінбурнській косі в 1863 р. Цю та ще дві візантійські монети купив свого часу хранитель музею Одеського товариства історії та старожитностей М. Мурзакевич.

Златник Володимира Великого: спадщина Київської Русі

Хоча карбування златників тривало недовго, їх історичне значення вельми велике. Ці монети свідчать про могутність Київської Русі, її європейський статус та розвинену культуру. Златники Володимира Великого – це справжній символ державотворчості та незалежності Київської Русі.

Златник Володимира – це цінний історичний артефакт, який дає нам уявлення про політичне, економічне та культурне життя Київської Русі кінця X – початку XI століть. Він є свідченням могутності та європейської цивілізації Київської Русі, а також символом її величного історичного спадку.

У 1988 році в срср на честь 1000-річчя давньоруської монетної чеканки була випущена ювілейна золота монета номіналом 100 рублів. На монеті було зображено златник Володимира.