Історичні скарби Білої Церкви: Зимовий палац графів Браницьких

Зимовий палац Браницьких – велична пам'ятка класицистичної цивільної архітектури кінця XVIII століття, що вінчає центр Білої Церкви. Ця резиденція графів Браницьких, збудована 1796 року, є одним з яскравих зразків палацового будівництва України.

Сьогодні палац слугує окрасою міста та є свідком його багатої історії.

Історія

Протягом трьох поколінь родина польських магнатів Браницьких володіла Білою Церквою. Місто стало їхньою вотчиною завдяки щедрому дарунку короля Станіслава Августа Понятовського графу Францішеку Ксаверію Браницькому (1730–1819). Цей подарунок мав сумну ціну, адже Браницький здобув його за жорстоке придушення українських повстанців - коліїв. За іронією долі, великий коронний гетьман Речі Посполитої не гребував влаштовувати пишні бенкети навіть під час страт повстанців.

Францішек Ксаверій Браницький був одружений з Олександрою Енгельгардт (1754-1838), небогою всесильного князя Григорія Потьомкіна. Його дружина, на противагу жорстокому чоловікові, увійшла в історію як щедра благодійниця, яка щиро дбала про розвиток Білої Церкви та довколишніх сіл. Завдяки її коштам збудовано численні школи, лікарні, мости та інші громадські споруди. Її щедрість вражала: на утриманні Браницької знаходилось 98 шкіл, а кількість збудованих нею храмів сягала 35.

Граф з дружиною переселились до Білої Церкви, де й збудували свою резиденцію. Оскільки службовий будинок староства знаходився у межах фортеці, палац для зимового проживання звели поруч, на захід від Замкової гори на березі Росі.

Зимовий палац Браницьких служив міською резиденцією графської родини у Білій Церкві, тоді як улітку Браницькі жили у заміському палаці на території побудованого парку "Олександрія".

Після смерті графів Браницьких палац перейшов у спадок їхнім нащадкам.

1823 року стіни Зимового палацу приймали відомого мемуариста та чиновника канцелярії Новоросійського краю - Філіпа Вігеля. Він залишив цікаві записи про свої враження від пишної резиденції та її величних господарів.

Пізніше в палаці знайшов своє місце музей зброї Браницьких. Тут виставлялися численні трофеї, здобуті в боях протягом століть, а також колекція холодної та вогнепальної зброї. Це зібрання вражало уяву й свідчило про могутність графського роду.

Наприкінці XIX століття палац перетворився на комісарію, або головне управління маєтком Браницьких. Тут вирішувалися господарські питання, велися записи й рахунки, адже володіння родини були величезними та потребували постійного контролю.

У 1918 році маєтки Браницьких розорили більшовики, а члени родини вимушені були емігрувати за кордон.

В радянські часи будівля палацу використовувалась для різних цілей: тут розміщувались районні партійні організації, під час війни - німецький військовий шпиталь, спецшпиталь для німецьких військовополонених, райвиконком та районний комітет народного контролю.

У 1956 році будівля палацу була взята під охорону державою і внесена до списку пам’яток архітектури.

Архітектурні особливості

Зимовий палац Браницьких вражає своїм величним виглядом, втілюючи принципи строгого класицизму. Його чотирикутна дерев'яна конструкція, зовні обштукатурена та пофарбована у світлі тони, підкреслює чітку геометрію форм та гармонійні пропорції. З боку фасаду палац має два поверхи, а з тильного боку - три, що додає йому монументальності.

Двоповерховий об'єм будівлі вирізняється чіткими лініями та підкресленою пластикою. Прямокутні вікна, рівномірно розташовані по фасаду, чітко окреслюють симетрію споруди. Поверхи розділені профільованою тягою, що підкреслює горизонтальну спрямованість будівлі. Плоскі перекриття підкреслюють стриманість та лаконічність стилю.

Вхід до палацу урочисто оформлений чотириколонним іонічним портиком. Цей архітектурний елемент надає будівлі величі та підкреслює його статус резиденції знатного шляхетського роду.

Первісне анфіладне розташування кімнат не збереглося, а сучасне планування коридорного типу більш практичне. Під палацом розміщується просторий кам'яний підвал, де колись зберігали вино та продукти. Інтер'єр прикрашений вишуканими ліпними карнизами, які надають йому елегантності та вишуканості.

Сьогодення

Наразі палац є об’єктом культурної спадщини національного значення кінця XVIII століття і входить до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Сьогодні Зимовий палац Браницьких – не лише історична пам'ятка, але й діючий культурний центр Білої Церкви. У ньому розміщується школа мистецтв № 1, де навчаються діти різного віку, вивчаючи музику, танці, образотворче мистецтво та районний архів.

Палац є популярним місцем для екскурсій та фотосесій.

Палац Браницьких: спадщина для майбутнього

Зимовий палац Браницьких – це не просто палац, а й символ епохи, свідчення величі та багатства графського роду. Він органічно вплетений до комплексу пам'яток історії та культури Білої Церкви, де сусідствують з ним мальовничий парк "Олександрія", величні храми та інші історичні споруди. Цей ансамбль створює неповторну атмосферу, яка переносить нас у епоху величі шляхетських родів та розквіту української культури.

Збереження та популяризація цієї пам'ятки має величезне значення для розвитку туризму в Білій Церкві. Палац Браницьких, безсумнівно, може стати справжньою перлиною туристичного маршруту, адже він вражає не лише своєю архітектурною красою, але й багатою історією.

Сьогодні він слугує не лише пам'яткою історії, але й осередком культурного життя Білої Церкви.