Реліквія української державності: клейнод гетьмана Івана Мазепи

Клейнод гетьмана Івана Мазепи – це не просто ювелірна прикраса, а й унікальна реліквія, що протягом століть символізувала українську державність. Цей мощовик, оздоблений срібним ланцюгом, був знаком влади Президентів Української Народної Республіки (УНР) в екзилі, а після проголошення незалежності України всенародно був переданий обраному президенту Леоніду Кравчуку і урядові незалежної України 24 серпня 1992 року.

Історія клейнода

У 1936 році Роман Степанович Смаль-Стоцький, посол УНР у Варшаві та міністр культури уряду УНР у екзилі, за власні кошти випадково придбав у відомого колекціонера мощовик. За переказами, ця річ колись належала гетьману Лівобережної України Івану Мазепі – видатному діячу української історії який також мав титул князя Священної Римської імперії, був кавалером найвищих нагород російської імперії (ордена Андрія Первозванного) та Польщі (ордена Білого Орла). 

Роман Смаль-Стоцький подарував його уряду УНР, який на той час перебував у екзилі. Завдяки фінансовим коштам уряду та пожертвам українських громадян, варшавські ювеліри створили для нього вишукане оздоблення – срібний ланцюг з 20 медальйонами. На центральному медальйоні, до якого кріпилася реліквія, на срібному тлі виблискували дві загадкові літери "ΣП".

У 1937 році екзильний уряд УНР на чолі з Головою Ради Міністрів В'ячеславом Прокоповичем прийняв важливе рішення. Постановою від 14 жовтня "щасливо до наших часів збережений клейнод Гетьмана Івана Мазепи" був офіційно визнаний "видимим знаком гідності кожночасного Голови нашої Держави" (тобто УНР).

Згідно з законом, клейнод зберігався у президента Андрія Лівицького, який на той час перебував у Варшаві. Проте, через візити гестапо до його помешкання під час німецької окупації, виникла загроза безпеці реліквії. Тому клейнод було передано в більш безпечне місце – професору Роману Смаль-Стоцькому, який на той час знаходився у Празі. Професор дбайливо охороняв клейнод до кінця війни, а потім вивіз його до Німеччини. Восени 1945 року, в місті Офенбах, де на той час перебував президент Андрій Лівицький, клейнод був повернений його законному хранителю.

Після Другої світової війни клейнод зберігався у Патріарха Мстислава, який на той час перебував у місті Баунд-Брук (США, штат Нью-Джерсі). Згідно з давніми традиціями, Патріарх Мстислав використовував клейнод для декорування президентів Української Народної Республіки під час урочистого відкриття кожної сесії Української Національної Ради.

Цю традицію було дотримано й під час Надзвичайної сесії Української Національної Ради 10-го скликання, яка відбулась 14 березня 1992 року. Тоді Патріарх Мстислав в останній раз офіційно поклав клейнод Івана Мазепи на груди президента УНР в екзилі Миколи Плав'юка. Ця знаменна сесія ухвалила історичне рішення: передати повноваження Державного Центру УНР в екзилі українській державній владі в Києві та припинити діяльність ДЦ УНР в екзилі.

24 серпня 1992 року, у день першої річниці відродження Української держави, відбулася урочиста подія – передача клейнода Українській державі. На цій знаменній церемонії, яка проходила в Маріїнському палаці, Президенту України Леоніду Кравчуку були урочисто вручені інсигнії державної влади УНР. Микола Плав'юк особисто передав клейнод Івана Мазепи Патріарху Київському і Всієї України Мстиславу, який, у свою чергу, вручив його Голові Верховної Ради України Івану Плющу. Він, у свою чергу, передав його Президенту Леоніду Кравчуку.

Приймаючи цю історичну реліквію, Леонід Кравчук висловив щире побажання, щоб Верховна Рада України прийняла спеціальну ухвалу щодо статусу клейнода. Це, на його думку, мало б стати "підтвердженням нашої вірності історії України, вірності шляху, пройденому великими попередниками".

На жаль, Верховна Рада України не змогла прийняти "спеціальну ухвалу" щодо статусу клейнода, й його доля залишалася невизначеною. В липні 1994 року, "в робочому порядку", клейнод був переміщений з кабінету Леоніда Кравчука до Орденської комори Адміністрації Президента України, фактично не маючи офіційного статусу.

Відділ державних нагород запропонував використати клейнод гетьмана Івана Мазепи під час інавгурації Президента України Леоніда Кучми 19 липня 1994 року. Але ця пропозиція була відхилена.

Під час інавгурації 23 січня 2005 року новообраного Президента України Віктора Ющенка клейнод разом з іншими реліквіями – булавою і прапором гетьмана Богдана Хмельницького, вперше був використаний як історичний експонат-раритет української державності. 

Опис клейнода-мощовика Івана Мазепи

Медальйон-мощовик, виготовлений у Центрально-Східній Європі на початку XVIII століття, є витвором ювелірного мистецтва. Він виготовлений з золота й оздоблений техніками лиття та гравірування, а також інкрустований виїмчастою емаллю. Розмір мощовика становить 54х43 мм, а товщина – 17 мм.

Маючи восьмикутну форму, мощовик складається з двох коробчастих частин, які щільно з'єднуються за допомогою гачка й отвору вгорі та гвинта внизу. По периметру лицьової та зворотної площин мощовик прикрашений рамкою з рослинним орнаментом, заповненим чорною емаллю.

На лицьовому боці мощовика зображено хрест з Розп'яттям, виконане в латинській традиції. Про це свідчать його іконографія, а також літери над головою Христа "I.N.R.I.". Поле навколо Розп'яття заповнене емалевими паростками виноградної лози з гронами червоного кольору та листям аканту.

На зворотному боці мощовика, на золотому тлі, декорованому стилізованими незабудками та паростками виноградної лози з гронами, зображені знаряддя страждань Христа. У нижній частині, в центрі, розміщено герб Мазепи, над яким вгорі розташовані літери "І М", а внизу - "Г" (Іван Мазепа - гетьман).

Медальйон-мощовик підвішений на ланцюгу, який складається з 20-ти овальних пластин-медальйонів, виготовлених зі срібла 800-ї проби. 19 з них ажурні, поєднані кільцями з прорізними зображеннями. 10 медальйонів прикрашені позолоченим тризубом у срібному обрамуванні, а 9 - перехрещеними срібними мечами у позолоченому окутті.

Хоча мощовик датується початком XVIII століття, його пряму належність Івану Мазепі остаточно довести неможливо. Існує ймовірність, що він був виготовлений вже після смерті Мазепи, 22 листопада 1709 року в Бендерах, з метою увічнення пам'яті гетьмана. У такому разі мощовик, ймовірно, зберігався у соратників Мазепи або його близьких родичів.

Загадкові літери «ΣП»

На 20-му, центральному медальйоні, до якого кріпиться мощовик, на срібному тлі, обрамленому позолоченою пружкою, зображені позолочені літери "ΣП". Ці загадкові літери "ΣП" насправді є вензелем Симона Петлюри (!). У грецькому алфавіті буква "Σ" має назву "сигма" і тотожна вимові літери "С" українського алфавіту.

Вочевидь, цей вензель на центральному медальйоні пов'язаний з10-ю роковиною від дня загибелі Голови Директорії УНР Симона Петлюри на знак його вшанування.

На зворотному боці центрального медальйона викарбувано п'ятирядковий напис:

КЛЕЙНОД ЦЕЙ ДАР УРЯДОВІ УНР МІНІСТРА КУЛЬТУРИ РОМАНА СМАЛЬ СТОЦЬКОГО

У верхній частині медальйона розміщено 2 клейма: одне у формі чоловічої голови в шоломі, повернутої праворуч, з літерою «W» та цифрою «3», що означає 800-у пробу срібла та вказує на місце виготовлення – Варшава. 

Чому клейнод Мазепи важливий для України?

Повернення клейноду Мазепи в Україну - це подія, яка мала не лише історичну, але й глибоку символічну цінність. Він є одним із символів української державності, зв'язком між минулим, сьогоденням та майбутнім України, та нагадує нам про багату і складну історію української державності.

Клейнод Мазепи є не просто ювелірним виробом. Ця реліквія свідчить про багатовікову боротьбу українського народу за свою свободу та незалежність.

Важливо також підкреслити роль науковців у цій історії. Саме завдяки їхнім дослідженням вдалося встановити автентичність клейноду та його зв'язок з Іваном Мазепою. Їхня праця дає нам можливість глибше зрозуміти минуле та краще оцінити цінність цього артефакту.

Клейнод Мазепи має зайняти чільне місце в експозиції Національного музею історії України. Це стане не лише даниною пам'яті Івану Мазепі та іншим українським патріотам, але й потужним стимулом для виховання патріотичних почуттів у сучасних українців. Ми маємо знати і оберігати наші реліквії. Клейнод Мазепи - це один з таких скарбів, який має нагадувати нам про славне минуле та надихати на нові звершення.