Олексій Полосін. Сила підтримки
Свиня Хрю-хрю з насолодою бовталася у баюрі, яку зробив господар. Нарешті їй все це набридло і вона вирішила погуляти. Знайшовши слабку дошку у загорожі, Хрю-хрю піддала її носом, проштовхнулась у дірку і побігла куди очі бачили. Це була перша у житті свині мандрівка за межі льоху та двору.
Свиня побачила велику баюру, яка десь починалася і невідомо де закінчувалась (вона ніколи в житті не бачила річку).
Хрю-хрю спочатку пройшла по берегу в одну сторону, потім в іншу, доки не опинилася біля мосту. За для цікавості перейшла по ньому на другий беріг. Там теж побігала, а потім зрозуміла, що заблукала. Почало сутеніти. Свиня вже захотіла їсти, але де ж її корито, як до нього добратись, не розуміла.
— Гей, Хрю-хрю! — раптом почула вона поруч себе голос качки з її двору, — кря-кря! Господар послав всіх тварин і все птаство шукати тебе, бо хвилюється. Та й ми теж!
Я побачила тебе з нашого берега і ось перепливла за тобою. Пливи за мною!
— Як пливи? — здивовано і майже з образою спитала Хрю-хрю, — я ж не знаю як це робиться! Хіба свині плавають як качки? Ти можеш не тільки плавати, а й літати. То може запропонуєш мені летіти за тобою?
— Ні! — лагідно посміхнулась качка, уявивши летючу свиню — Я не запропоную тобі летіти за мною. Натомість хочу повідомити, що у тебе є право вибору: залишитись тут, а вночі тебе з’їдять вовки чи дикі собаки, або пливти за мною до свого дому.
— Ні, — заверещала Хрю-хрю, — я не хочу бути з’їденою — краще втопитись.
— І втопишся, — сказала качка — якщо будеш під впливом страху. Захочеш жити — попливеш. Тільки переконання у перемозі дає хоробрість і потрібні сили. Ти чула примовку про те, що утопаючого спасає і соломинка, якщо вірити у її допомогу?
— Чула, — відповіла свиня — Але ж я не бачу тут соломи.
— Зачекай хвильку, — сказала качка і зламала тростинку, — Ось бери її у зуби і пливи. Вона тебе підтримає. Та й я буду пливти поруч. Швидше вирішуй, вже погано видно нашого берега, бо починає смеркатись.
По цих словах качка впевнено підійшла до води і попливла. Хрю-хрю нарешті наважилася і теж зайшла в річку, забовтала своїми ногами. Спочатку у неї нічого не виходило, але поступово свиня почала відчувати, що пливе. Сили давала очеретинка і присутність вірної качки, яка завжди допоможе своїм крилом.
Нарешті вони подолали ріку. Хрю-хрю виповзла на берег і знесилено впала.
— Дякую тобі, вірна подружко, — сказала вона качці, — біжи додому і заспокой господаря. А я оговтаюсь і поволі прийду до дому.
Отак щасливо закінчилась пригода з цікавою до всього і неслухняною Хрю-хрю. А могло статися і по-іншому.
І у людини можуть скластися враження, що вона потрапила у «глухий кут», з якого нема виходу. Але коли поруч з тобою Ісус та хтось із братів чи сестер у Христі, то будь впевнений, що у твоєму житті місця для «глухих кутів» немає.
Бог бачить те, що недосяжно для наших фізичних очей і дає нам можливість бачення духовними очима, слідування за Ним, при цьому бути впевненим у Його захисті. Адже багато разів Бог повторює у Своєму Слові: «Не бійся!». З Богом в нашім серці, в ньому немає місця для страху і ми завжди перемагаємо.
04.02.2021
