Євген Маланюк. Поле бою
0
Поділитися:
1
А поле бою все чека
І мріє крізь туман і віддаль.
Господь не жалує віка,
Щоб ось, блукавши, як сновида,
Шукать шляху, і важить час,
І пить гіркі й безсонні ночі,
Й даремно підбирать ключа
До літер тих сузір пророчих.
2
А поле бою нам все те ж —
І заповітом, і докором —
Ось розгортається без меж
Узустріч непоборним горам.
Воно гукає по ночах,
Воно здригається і стогне.
Примари юрмляться. І жах
Десь опівночі лунко охне —
Всім простором, всім тиском тиш,
Всім мовчанням сліпої ночі...
О, поле бою, закричи ж,
Розплющ давно засклеплі очі!
Гантер, 6.VIII.1965
Твори
- Ангел смерти
- А син питає
- Батьківщині
- Беатріче
- Безкровна Муза — нежива
- Біографія (Завжди напружено, бо завжди — проти течій)
- Будівлі дні ніхто не вирішив
- Варязька балада
- Весна і вітер
- Вечір
- Вечір (Ось вечір знов...)
- Високий ранок. Камінь ненагрітий
- Від віку й донині
- Відвіку покарано степом
- Візія
- Вічне
- Влада
- Воякам
- Голоси
- Два сонети
- Дума
- Земна Мадонна
- З Євангелії піль
- Зловісне
- Знаю — медом сонця
- Історіософічне
- Істотне
- Ісход
- Карпати
- Київ
- Крик Ксенофонтових фаланг
- Куліш
- Лист
- Ми за життя горіли в пеклі
- Молитва
- Над Атлантиком
- Напис на книзі віршів
- Нариси з історії нашої культури
- Невимовне
- Невичерпальність
- Ноктюрн III
- Ода до прийдешнього
- Один вечір
- Одна пісня
- Пам'яті Осьмачки
- Підсумок
- Під чужим небом
- Поле бою
- Прага
- Присуд
- Провесна
- Серпневі строфи
- Символ
- Смаглявість від того вогню
- Сонет
- Степова Еллада
- Стилет чи стилос
- Строфи
- Сучасникам
- Сучасники
- Сьогодні
- Українські візантійські очі
- Фастівська ніч
- Шевченко
- Я знаю, що потрібно інших слів
Критика
- Євген Маланюк: поет-воїн та Одіссей української літератури
- Історіософські виміри національної ідеї крізь призму поезії Євгена Маланюка
- Авторська ментальність і біографія у творчості Євгена Маланюка
- Образи світової культури в поезії Євгена Маланюка
- Публіцистика Є. Маланюка: пошук відповідей на «прокляті питання» і спроба естетичного самовизначення (1921-1923 рр.)
- Художній світ лірики Євгена Маланюка
- “Великий ворог” із “маленької задротяної каплиці” (пореволюційні “бої” Євгена Маланюка за нове національне мистецтво)
- Практика монографічного портретування Євгена Маланюка (на матеріалі розвідок про Т. Шевченка та М. Гоголя)
- "…І став сонет здобутком революцій…" (сонетарій Євгена Маланюка і дещо навколо нього)
- Етноестетичні виміри культурологічної концепції Євгена Маланюка
- Невідомі автографи Євгена Маланюка
