Віктор Насипаний. Думки
0
Поділитися:
Ланцюг дощів тримає міцно дні.
Згубив Господь від брами сонця ключ.
Думки на варті ждуть, сторожать ніч.
Неспокій в’яже серце, наче плющ.
Насіє небо з пам’яті жури,
Холодний дощ наллє думок сповна.
Хтось відійде, зотліє, відгорить
У день, де час позначить врешті нас…
