Радченко Альона. Конкурс драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Душа склала зброю ниць, коли біль був настільки глибоким, що терпіти більше не було сил.
Всі виплакані сльози перетворились на прозорий кристал з гострими краями, які боляче різали вже майже неживе серце. Воно помирало разом з надією на те, що він пробачить її. Не полюбить, а просто пробачить і відпустить те, чого вже не змінити, почавши жити у мирі з собою й заради ж себе.
Життя ледь жевріло у її стомлених, запалених від сліз очах.
З останніх сил дісталася до пункту кінця болю. Він розпенехав усе єство і не вщухав ні на секунду. Зброя складена безсилими руками на необхідній висоті.
У неї було дві хвилини, щоб відчути пошматованим серцем - він пробачив. Усвідомив. Змінився. Він житиме.
А значить, і вона має право на життя...
За дві хвилини до остаточного кінця болю він почав вщухати...
Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob
