Книжка Незламні. Про роль жінок у війні з російськими загарбниками. Видавництво Yakaboo Publishing

1 лютого в українському видавництві Yakaboo Publishing з друку вийшла книжка “Незламні” про спротив жінок у війні з російськими загарбниками. 

Книжка стала продовженням медійного проекту видання WoMo “Незламні”. В неї увійшло  30 історій жінок-військових, волонтерів, засновниць фондів, парамедикинь, які з початком повномасштабної війни забезпечують воїнів амуніцією та дронами, реабілітують поранених та дітей з психічними травмами, забезпечують країну гуманітарною допомогою, відкривають реабілітаційні центри та вибудували справжній тил. 

“Книжка - це війна у жіночих обличчях, це приклад жіночого лідерства та незламності. Ці жінки повністю віддали себе спротиву та будуть відновлювати країну після перемоги. Це те, що ми маємо закарбувати в історії, та показати всьому світу чому ми переможемо”,

— каже авторка проекту Вікторія Покатіс. 

У книзі зібрані історії таких героїнь, як Марта Левченко, Ольга Руднєва, Лейла Туваклієва, Вікторія Тігіпко, Юлія Микитенко, Інна Поперешнюк, Аліса Коваленко, Наталія Ємеліна, Регіна Кошова, Ольга Кудіненко, Ірина Сампан, Анастасія Леонова, Оксана Місюра, Інга Кординовська, Олена Шевченко, Надія Омельченко, Ірина Іванчик, Юлія Панкова, Ірина Іванчик, Інна Скаржинська, Віталія Панкул, Олена Стрижак, Наталія Мосейчук, Ксенія Драганюк, Ольга Белицька, Альона Шевцова, Катерина Смірнова, Настя Тиха, Оля Рондяк, Катерина Смірнова. 

“Всі ці іісторії, як і їхні героїні дуже різні, але всі вони про те, що відрізняє нас, українців, від ворога. Вони про людяність, яка закладена на генетичному рівні кожного українця, а наших жінок — особливо. Непросто пережити воєнні часи, перепрограмуватись та звикнути до нових умов, не впасти духом. Ще складніше — врятувати, зрозуміти і підтримати тих, хто поруч з тобою”,

— наголошує CEO книжкової платформи Yakaboo Олена Безугла.

Ціль проєкту — не лише розповісти всьому світові про силу та незламність українських жінок, але й зібрати кошти для допомоги дітям, яких ця війна позбавила найдорожчого — сім`ї. Тож частина коштів від продажу кожної книги піде на підтримку проєкту “Наші діти”, створеного Благодійним Фондом “Я – майбутнє України” при підтримці “Датагруп”-Volia. 

Про героїнь “Незламних” 

Катерина Смірнова – мешканка Харкова, кілька років тому переїхала до Італії. До повномасштабної війни в Україні вона вела свій гастроблог і працювала в туристичному бізнесі, але від початку російського вторгнення вона зосередила свою діяльність на допомозі військовим на лінії фронту. Завдяки її фонду Buongiorno UA в українських захисників та захисниць з`явилось понад 12 тисяч одиниць амуніції, понад 3 тисяч військових приладів, 26 супутників Starlink та автівок, 8 машин швидкої допомоги, реанімобіль, квадроцикл, тактичні аптечки та медичні рюкзаки. А ще –– VAC-апарати та витратні матеріали до них, ліки та гуманітарна допомога.

Настя Тиха – зоо-волонтерка, яка разом із чоловіком Артуром вивели з-під обстрілів в Ірпені 19 собак, частина з яких — інваліди. Саме Настя – на обкладинці “Незламних”! Мисткиня Оля Рондяк побачила легендарне фото, де тендітна дівчина вивозить собак з Ірпеня 10 березня, а вони тягнуть її в усі боки, і надихнулась силою волі та добротою Насті. Саме з цієї історії  у березні цього року почався проєкт “Незламні”. 

Оля Рондяк – мисткиня світового масштабу, родом із України. Незважаючи на те, що Оля виросла в еміграції, вона та її родина зберегли українську ідентичність.  З моменту повномасштабного вторгнення росії в Україну вона створила нову серію робіт під назвою “Жінки війни”. У творочому потоці Оля навіть не мала часу назвати всі картини, а їх понад 50. Ці картини продають на аукціоні в галереї в США та онлайн. Нещодавно одну з цих робіт продали за 20 тисяч доларів. Усі гроші йдуть на допомогу Україні. Оля Рондяк – авторка обкладинки “Незламних”. 

Свої історії також розповіли Марта Левченко, Ольга Руднєва, Лейла Туваклієва, Вікторія Тігіпко, Юлія Микитенко, Інна Попершнюк, Аліса Коваленко, Наталія Ємеліна, Регіна Кошова, Ольга Кудіненко, Ірина Сампан, Анастасія Леонова, Оксана Місюра, Інга Кординовська, Олена Шевченко, Надія Омельченко, Ірина Іванчик, Юлія Панкова, Ірина Іванчик, Інна Скаржинська, Віталія Панкул, Олена Стрижак, Наталія Мосейчук, Ксенія Драганюк, Ольга Белицька, Альона Шевцова, Катерина Смірнова.

Історія кожної незламної жінки – це фіксування історії з перших уст, закріплення позитивного досвіду спротиву українського народу агресору, порція чистого натхнення! 

Збір історій триває

За словами головної редакторки “Незламних” Вікторії Покатіс: “Ми почали проєкт “Незламні” наприкінці лютого, і без упину пишемо ці історії, яких насправді більше, ніж 30. Якщо ви хочете розказати свою чи поділитись історією іншої “незламної” українки — пишіть нам, https://nezlamni.womo.ua/. 

Уривок з книги, історія Марти Левченко, засновниці фонду  “Я — майбутнє України” 

“Ми продовжуємо допомагати дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Наша робота із початком війни не змінилася, тільки додалися нові обставини. Ми допомагаємо дітям не потрапити до дитячих будинків, допомагаємо їхнім мамам ставати успішними, щоб діти залишились із мамою. Наш шелтер - найбільший шелтер в Україні для мам і дітей.  Завдяки нашій діяльності понад 3 тисячі дітей не потрапили до дитбудинків. Після початку війни під наш дах ми прийняли дитбудинок, тож зараз у шелтері у нас перебувають 56 державних дітей, а невдовзі мають приїхати діти ще з двох спеціалізованих дитбудинків - вирішується питання з їхнім транспортуванням.  Фактично у шелтері буде три дитбудинки. Уже усиновлено 118 дітей - це ті, хто залишились без батьків. Найменшій дитинці півроку.

У Чернівцях ми створили простір тотальної любові. Хто у нас був, може побачити, що тут краще, ніж вдома. Ми зовсім не схожі на соціальний центр - у нас є психологічна підтримка, можливість розвитку для мам і дітей. Наразі це наша основна діяльність. Ми приймаємо евакуйованих дітей, дітей з окупованих територій з мамами, дітей з інвалідністю. Намагаємося повернути дітям дитинство. До нас зараз приїжджають сиві діти і наша робота зараз спрямована саме на захист дітей, які постраждали від дій росії. Також ми приймаємо їх домашніх тварин - це для нас нове, але ці тварини для дітей є домівкою і ми не можемо їх не приймати. Наші співробітники, в яких алергія на тварин, п’ють препарати, аби мінімізувати наслідки алергії, але ми нікого не виганяємо. У нас живуть зараз і коти, і щури, і кролі, і собаки. 

“Перебуваючи у стресі та страху, ти починаєш бігти швидше”

У нас тут зараз вулик любові, в якому проживають 280 людей, з яких 190 - діти, і 64 людини співробітників. Вже під час війни ми добудували ще два корпуси та закінчуємо третій, аби мати змогу приймати всіх людей, яким це потрібно. В одному з корпусів є триповерхове бомбосховище, в яке діти потрапляють, з’їжджаючи до дерев’яній гірці. Кажуть, то їх улюблене місце тепер. Це насправді класне місце - ми зробили його ігровим, з різними ходами, аби дітям було цікаво. Бо коли цікаво, то вже не страшно.

Наші співробітники працюють у три зміни. Це цілодобова робота, бо ти не можеш залишити дитину і сказати, що робочий день закінчився. Це робота вночі, догляд за дітьми, які на апаратах, з інвалідністю. Зараз ми взяли спеціалізований дитячий будинок, де діти мають досить серйозні проблеми зі здоров'ям. З війною ми вперше звернулись за охороною. У нас тепер є охорона тому, що ми не знаємо чого чекати і як воно буде. Всілякі варіанти можуть бути. 

При цьому ми не фінансуємося державою зовсім, як і релігійними організаціями чи політичними партіями. Місцевий бюджет нас також не може фінансувати, бо ми приймаємо людей не тільки з міста. Наша єдина умова прийняття у шелтер - хотіти стати кращою мамою. 

Нам допомагають люди. Наприклад, бабуся, яка пройшла 8 км і принесла 10 домашніх яєць для дітей чи “Датагруп”, яка за 2 місяці відправили 805 тисяч гривень на допомогу дітям, і вони продовжують шукати партнерів, щоб допомогти ще більшій кількості дітей.