Рецензія на фільм «Ви раните мої почуття» - зразок розмовного кіно від студії А24

Ви раните мої почуття / You Hurt My Feelings

Бет (Джулія Луїс Дрейфус) - викладачка літератури в коледжі та письменниця, яка працює над мемуарами. Дон (Тобайас Мензіс), її чоловік, — психолог, але його клієнти, здається, не дуже раді результатам терапії. Пара більше 20 років разом, їхні стосунки дратівливо ідеальні: обидва знають один одного краще, ніж себе самих, обидва насолоджуються щоденними ритуалами і бентежать дорослого сина Елліота, коли їдять з однієї тарілки у ресторані. Якось Бет випадково виявляється свідком розмови, де Дон зізнається, що йому не подобаються літературні роботи дружини. У цей момент світ Бет руйнується, і вона ставить питання: чи їх ідеальні відносини побудовані на брехні?

Постановниця «Незламної Кіммі Шмідт» та ще однієї розмовної мелодрами з Джулією Луїс Дрейфус «Досить слів» Ніколь Голофсенер — майстриня своєї справи. Якщо ви часто запитували «куди поділося просте душевне кіно?», то вам безперечно варто звернутися до її робіт. Тандем Голофсенер і Дрейфус приносить свої плоди і відкриває нові грані таланту і так заслуженої актриси, найбільш відомої за серіальним хітом «Віцепрезидент». Непомітний проект А24 не принесе Дрейфус стільки ж нагород, скільки «Емі» принесли ТВ-ролі: головним призом у цій гонці будуть серця глядачів, де фільм точно зірве куш, якщо, звичайно, дістанеться стрімінгів (схрестили пальці!).

"Ви раните мої почуття" досліджує питання нерозривності людини та її діяльності: чи може партнер любити тебе по-справжньому, якщо він не приймає твою творчу частину? Бет не відокремлює себе від своїх літературних творів, але водночас відчуває невпевненість у роботі: її книжки непопулярні, навіть студенти не спромоглися ознайомитися з романами Бет перед заняттями. Дон же, навпаки, усувається від роботи і не особливо переймається тим, що говорять пацієнти або що про його практику думає Бет. Багаторічна підтримка з боку Дона починає здаватися фарсом, а не щирою зацікавленістю, що й ставить міцні стосунки під удар. Але чи справді все так категорично? Голофсенер неспішно препарує тему, витягаючи з героїв емоційний вантаж, виплескуючи на екран наболіле у вигляді колючих перепалок і іронічних діалогів.

У розмовному жанрі легко оступитися і ввести глядача в штучну кому від нудьги, але з Ніколь Голофсенер такий результат неможливий. Діалоги у фільмі подібні до легкого лоскоту — до інсульту від сміху не доведуть, але змусять хіхікати всі півтори години без перепочинку. «Ви раните мої почуття» потрапляє до категорії feel good movies, тобто фільмів, від яких стає тепло на душі. Глядач не переживає катарсис чи інтенсивні почуття, оскільки сюжет протікає рівно, ненав'язливо занурюючи у рутину героїв. Кіно Голофсенер — маленьке життя, сповнене безглуздих ситуацій, іронічних і дружніх розмов, яке хочеться проживати знову і знову, поки не вивчиш кожен рядок, а потім все одно включити ще раз. Для цього feel good movies і створені – щоб просто на пару годин відчути себе добре.