Як наука змінює спосіб нашого мислення (за словами 10 провідних вчених)

Як наука змінює спосіб нашого мислення

Елізабет Фернандес

Група видатних учених розповідає, як дослідження змінили їх.

Заняття наукою не тільки розповідає нам про світ навколо нас. Це може змінити нас персонально — те, як ми думаємо, як діємо та ким ми є як люди. Кілька вчених розповідають, як наука змінила їхнє розуміння Всесвіту та їх самих.

Наука говорить фактами. Але це не та істина, яку легко розгледіти. Ми живемо своїм життям, не звертаючи уваги на внутрішній світ бактерій усередині нас. Субатомні частинки рухаються способами, які здаються магічними та нелогічними. Всесвіт простягається все якомога далі, ніж наш мозок здатен осягнути. Якимось чином мова математики об’єднує все воєдино, додаючи краси та симетрії як галактичній спіралі, так і розгорнутому листку папороті.

Для мене - це наука. Вона прекрасна, але постійно нагадує мені, що хоча ми і є частиною цього світу та Всесвіту, ми є спостерігачами, які знають далеко не все. Ми так багато вчимося, але ми навіть не знаємо, як шукати істину, приховану від наших очей і вух, далеко за межами нашого досвіду, але так само реальну, як світ, який ми сприймаємо.

Наука змінила моє бачення світу, і я хотіла б знати, як вона вплинула на інших. Тому я скористалася можливістю поговорити з видатними вченими та мислителями в різних галузях, щоб поставити їм одне просте запитання: як наука змінила ваше уявлення про світ? Ось що вони відповіли.

Завжди виникають нові запитання

Доктор Карло Ровеллі, фізик.

Професор фізики у Центрі теоретичної фізики, видатний запрошений вчений, науковий керівник Інституту «Периметра».

«Я не дві окремі людини: одна — вчений, а друга — звичайна людська істота. Я всього лише одна людина, і мій світогляд постійно змінюється, як і у всіх нас, у тому числі через те, що я роблю у своїй науковій діяльності. У підлітковому віці я ставив собі питання про реальність, про себе, про природу мислення, про життя та смерть, природу знання, природу часу та простору, історію та політику. Протягом моєї наукової діяльності ці питання скеровували мої пошуки, і моя робота у різних сферах квантової гравітації, загальної теорії відносності й історії, а також філософії науки постійно змінювала мої погляди на всі ці питання. Я відкинув наївні ідеї, прояснив щось для себе і був спантеличений новими питаннями».

Наука потребує мистецтва

Докторка Лекелія Дженкінс, вчена у галузі стійкості морських екосистем і хореографиня наукового танцю.

Доцентка Факультету майбутніх інновацій у суспільстві Університету штату Арізона.

«Великі наукові й інноваційні прориви є творчими процесами, тому заняття мистецтвом підживлюють нашу творчість і допомагають знаходити зв’язки та рішення, до яких би нас не привів науковий процес. Я думаю, що наукове мистецтво промовляє до людей на емоційному рівні, що впливає на роботу нашого розуму та біохімію нашого тіла. Ми можемо використовувати наукове мистецтво, щоб розвивати співчуття до навколишнього середовища та видів, які потребують захисту. Ми також можемо використовувати наукове мистецтво, щоб надихнути людей у розв’язанні надважких проблем, таких як кліматичні зміни. Я вважаю, що донесення меседжу про кліматичні зміни чи навколишнє середовище крізь мистецтво дозволяє людям краще проникнутися цими складними проблемами, і чим довше люди проникатимуться та опрацьовуватимуть проблему, тим більше шансів її вирішити».

Мозок та розум

Доктор Хорхе Моралес, психолог.

Доцент кафедри психології та філософії, директор лабораторії суб’єктивності Північно-східного університету.

«Становлення як ученого повністю змінило моє розуміння невизначеності. Те, що ми розуміємо про людський розум і мозок, і те, що ми не знаємо, є набагато цікавішим і містить у собі набагато більше деталей, ніж я раніше думав. Деякі речі, які раніше здавалися мені очевидними щодо людського розуму, тепер повністю збивають мене з пантелику. У той же час, як це не парадоксально, я постійно вражений тим, як багато ми знаємо та як добре розуміємо багато аспектів роботи людського розуму та мозку».

Наука та рівність

Преподобний Грегорі Сімпсон, доктор філософії, хімік.

Пастор пресвітеріанської церкви Наураушон та співзасновник і голова правління Green Community Consulting, Inc.

«По-перше, як хімік-натуралізатор, я бачив вирішальну роль, яку відіграють природні засоби (чаї, настоянки тощо) для етнічної ідентичності, здоров'я та добробуту сільського життя. По-друге, я досліджував забруднювачі навколишнього середовища в кольорових спільнотах як у Карибському басейні, так і в північній частині штату Нью-Йорк, де найбільш постраждалі були найменше здатні захищати себе з декількох причин, включаючи більш тонке розуміння медичних загроз, з якими вони зіткнулися. Обидва дослідження вказали на проблему надання допомоги громадам у використанні наукових підходів, коли громади на передовій лінії не звикли до таких щоденних практик. Для мене відсутність доступу до належних наукових знань є найбільшою несправедливістю у світі, сповненому наукою і технологіями. Це не тільки позбавляє спільноти прав громадян з точки зору економічної, фізичної та психологічної цілісності, але й загалом посилює недовіру до науки. Результатом цього стали мій захист і більш глибока відданість реформам наукової освіти, які трансформують, а не пригнічують суспільство в глобальному сенсі».

Межі розчиняються

Доктор Еїчіро Комацу, астрофізик.

Директор відділу фізичної космології, Інститут астрофізики Макса Планка.

«У моєму житті було багато випадків, коли я відчував, що мій погляд на світ змінився під впливом наукової освіти. Ймовірно, найбільший вплив мало усвідомлення того, що ті самі фізичні закони діють як на Землі, так і у всьому Всесвіті. Раптом я відчув, що межі та кордони стали для мене безглуздими. Я все ще розумію важливість поваги до культурних відмінностей між регіонами на Землі (або у Всесвіті), але зрештою ідея, що всі підкоряються тим самим фізичним законам, якимось чином дозволила мені бачити у просторі та часі набагато далі за тих, хто живе без наукового підґрунтя».

Що означає бути людиною?

Докторка Майя Акерман, дослідниця штучного інтелекту та оперна співачка.

Генеральний директор та співзасновниця WaveAI.

«Дослідження суттєво впливають на мій світогляд. Парадоксально, але вони привносять і більше дбайливості, і більше дива, а також творчості в моє розуміння Всесвіту. Ви можете сказати, що наближаєтеся до істини, коли з’являються порядок і краса. Якщо говорити точніше, дослідження генеративного штучного інтелекту було чудовою подорожжю. Генеративний штучний інтелект дозволяє агрегувати людську творчість, підносячи її до раніше немислимих висот. Моя дослідницька та галузева робота у сфері генеративного штучного інтелекту докорінно змінила мій світогляд, дозволивши мені на власні очі відчути вирішальну роль, яку дослідники відіграють у створенні наших спільнот, а також необхідність зосередитися на соціально відповідальних і етичних розробках для потужних інновацій. Насправді наука створює наукову фантастику. Поєднання наукової ретельності з великою уявою призвело до найбільших трансформацій у людстві, і ми тільки починаємо».

Це все один великий шматок

Брат Гай Консоломаньйо, доктор філософії, астроном Папи Римського.

Директор Ватиканської обсерваторії, президент Фонду Ватиканської обсерваторії.

«Я був ученим усе своє свідоме життя, ось уже п’ятдесят років, а католиком - ще довше. Звичайно, мій світогляд змінився з роками. Наскільки це пов’язано з наукою? На це неможливо відповісти, оскільки я дивлюся на все, включаючи свою релігію та мої захоплення як вченого, так само, як я розумію, що означає бути вченим у світлі моєї релігійної віри».

Що задумав Всесвіт?

Доктор Браян Грін, етик.

Директор з технологічної етики, Центр прикладної етики Марккули, Університет Санта-Клари.

«По-перше, біохімія та генетика змусили мене здивуватися глибокій складності життя та будь-якого Всесвіту, який міг створити таке життя. По-друге, наука прокладає причинно-наслідковий шлях до походження Всесвіту, а потім зупиняється на знаку питання — місці, яке вона більше не може досліджувати. І все ж ми знаємо, що це місце, яке не підлягає дослідженню, повинно мати здатність викликати наслідки, інакше наш Всесвіт не міг би існувати. Разом вони дуже підозрілі. Всесвіт виник із зовнішньої причини, і, здається, він щось робить, розвиваючись від простого до складного. Цього було достатньо, щоб збагнути, що те, що ми можемо побачити завдяки науці, є лише верхівкою айсберга. Всесвіт щось робить, і, як частина Всесвіту, кожен з нас має місце в цій діяльності. Наступний крок - розгляд того, що робить Всесвіт і якою може бути наша роль, а саме — наша власна краща чи гірша поведінка, коли ми стикаємося з цим усвідомленням, — це питання етики. Ось чому я змінив свою кар’єру на те, чим займаюся зараз».

Бути дослідником

Доктор Сет Шостак, астроном.

Старший астроном і науковий співробітник Інституту SETI.

«Мені пощастило мати можливість дослідити справді глибоке питання: чи є Homo sapiens єдиним розумним видом у Всесвіті? Це дуже відрізняється від звичайної дослідницької програми, яка намагається уточнити експериментальний результат фізики, біології чи якоїсь іншої дисципліни. Насправді SETI - це радше дослідження, ніж традиційні наукові експерименти. Якби ми знайшли докази існування інших істот - це було б відкриття, яке людство запам’ятало і святкувало б завжди. Це дійсно велике питання, на яке ми намагаємося відповісти, і це привілей бути частиною цих зусиль».

Шукайте докази

Докторка Бріана Побінер, палеоантропологиня.

Наукова співробітниця Смітсонівського інституту.

«Днями мій брат, який не є вченим, надіслав мені повідомлення з посиланням на історію про те, що яйця виникли раніше, ніж курчата. Під час нашої розмови він сказав: «Ти завжди вчила мене проводити дослідження; не вірити комусь на слово, дізнаватися факти та чи підтверджені вони реальними дослідженнями. Я завжди це пам’ятатиму». Навіть не усвідомлюючи цього спочатку, моє пізнання науки змінило мій світогляд, оскільки воно змусило мене не лише «думати як учений» — шукати надійні докази, коли у мене виникають запитання про природний світ і з’ясовувати, як сформулювати питання, щоб на них можна було відповісти за допомогою такого виду доказів, але й також заохочувати інших навколо мене робити те саме».

Стаття вперше була опублікована англійською мовою під назвою «How science changes the way we think, according to 10 leading scientists» на саіті Bigthink 6 грудня 2022 року.

Переклала Ілона Тинкалюк


Читати також