(1935-2017) Мету творчості Бориса Олійника визначають проблеми морально-світоглядні, людинознавчі, опановувані на вищих регістрах драматизму. Письменник обстоює не просто бережливість у ставленні до природи, а збереження природності людського життя взагалі. Головне — жити природно — тобто у відповідності до природи власного єства, своїм, а не під когось підігнаним, чи й нав’язаним життям, — «маю право на верховне щастя: рости, не спрограмований ніким». А також, зоставшись вірним головній своїй сутності, не зупинятися у внутрішньому розвитку. Вивищення земного образу через мотив усезагального, космічного в поетиці Бориса Олійника є своєрідним засобом висвітлення високих людських гідностей, морально-етичних, духовних цінностей. Твори Критика
|