28.04.2016
eye 103

Василь Еллан-Блакитний




(1894 - 1925)

В.М. Еллан-Блакитний був сином свого народу, щиро любив Україну, її культуру та історію. Намагання поєднати цю любов з ідеалами привело його до глибокого внутрішнього конфлікту не тільки в політиці, але й у літературній творчості теж.

Легендарно знаменитий, ще за свого короткого віку перебував на самих вершинах бурхливого і несталого громадсько-політичного і літературно-мистецького життя.

До нього шанобливо, побожно-пієтично ставились Павло Тичина і Микола Хвильовий, Остап Вишня і Олександр Довженко, що були не лише його особистими друзями, а й однодумцями та людьми спільної справи.

Павло Тичина запевняв, що коли б не було Блакитного, українська культура не мала б Довженка. Це саме можна сказати про багатьох тодішніх митців, вихованих чи підтриманих визнаним лідером і совістю всієї української літератури.

Авторитет Блакитного був величезним і незаперечним, бо талант організатора у нього органічно поєднувався з багатогранністю й гармонійністю його розуму й серця, а поетична обдарованість — з винятковою самовимогливістю і скромністю.

Він подав неперевершений урок майже аскетичного самообмеження в усьому, що стосувалося до особистих його прав, законних «привілеїв» і вигод.

Носячи смерть у своєму хворому серці, знаючи, що кожна мить може бути для нього останньою, він прагнув утверджувати в свідомості людей високі моральні чесноти, почуття оптимізму і волю до утвердження добра й справедливості на землі.

Біографія

Твори

Критика
Вибір редакції
up