(1918-1993)
Талановитий лірик, автор понад двох десятків книг поезій, зокрема значних поем, кількох книг прозових творів, Василь Швець був типовим співцем життя українського народу того часу.
Громадянська та інтимна лірика В. Швеця глибоко співзвучні прагненням і настроям українського трудового люду. В ній звучить активний заклик «Очистити від зла материки!». Кожний його вірш виховує у читача пошану, любов до трудящих рідної землі і всієї планети. Не знищення всього живого, а захоплення перед цим, заклик зберегти все суще на землі - такий основний мотив більшості його поезій.
Складність В. Швеця — в складності синтаксису, тяжінні до рідко вживаних у сучасній поезії розмірів, у численних словотворах. Однак вони не самоціль. Це складність досвіду, який не бажає топтатися на місці й шукає нових виражальних можливостей. Навіть у ретроспекціях Василь Швець уникає загальників. Думка його завжди підкріплена деталями свіжими, тільки ним знаними і пережитими. Муза поета сувора аж до аскетизму.
Твори
Критика
