Чеслав Мілош. Дар
Такий щасливий день.
Розвіялась ранішня мла, я працював на городі.
Колібрі зависали над квітником капріфоліуму.
Не було на землі такої речі, яку я хотів би мати.
Не знав нікого, кому варто би було позаздрити.
Все погане, що було, я просто забув.
Не соромився думати, що я був би тим, ким я є.
В тілі не відчував жодного болю.
Випростовуючись, я бачив блакитне море і вітрила.
Переклад Тараса Прохаська
Твори
Критика
