Я з тобою крізь смерть пройшла...
Я з тобою крізь смерть пройшла.
Провела тебе аж за неї.
В руки Господа віддала.
А в життя не вернулась.
Де я?
Мертва тиша чужих веранд
не відлупить ходи твоєї.
Смерть зітерла красу з троянд
і чаклунство зі слова.
Де я?
Вже мені у життя вертать,
мов траві у каміння вростать.
Не зносити всієї журби, не убратися
в щастя.
Я тут зайва, мов тінь од верби,
коли сонце погасне.
До світанку жаріє нічник,
як вдовина сльоза терпляча.
І між книгами домовик
по господарю плаче.
