Я сьогодні не та, що була...

Я сьогодні не та, що була,
коли ми ще жили обоє.
Та, якою була — лягла
у могилу разом з тобою.

А була я така весняна,
коли ми ще жили обоє.
Вся весна моя, вся, сповна,—
у могилу лягла з тобою.

Я дивлюсь на сухі будяки,
на засохлу бджолу межи рам.
І зів’ялий листочок руки
не тримає пера...

Згасла свічка, сльозами стекла.
Вся зіплакалась за тобою.
І за мною також, за отою,
що з тобою в могилу лягла.