23-06-2017 Ірина Жиленко 144

​Ще можна по білому світу іти...

​Ще можна по білому світу іти...

Ще можна по білому світу іти,
допоки несемо удвох
усю непосильну вагу самоти,
яку нам призначив Бог.

Будь попліч. І ношу свою не впусти.
Не кинь мене! — бачить Бог:
одній не знести всю вагу самоти.
Вона ж нам давалась на двох.

Як зможу сама я до смерті іти,
маленька, недужа, стара?
Вгризеться межиплечі звір самоти
і очі розчиняться в страх...


Читати також