Ірина Жиленко

Ірина Жиленко. Біографія, твори, критика

Цілком вийшовши із шістдесятницької естетики, Ірина Жиленко, проте, є не оратором, як чимало шістдесятників, а дослідником людської душі і, якщо можна так висловитись, душі суспільства.

У світі Ірини Жиленко немає болісного роздвоєння між плоттю і духом, між земним і небесним, між вічним і минущим: яке ж бо роздвоєння у світі гармонії? Спокій, затишок, маленькі земні радощі, примирення зі світом і з собою — це ті емоційкі й етичні константи, за якими легко впізнаєш поезію письменниці.

Символи, образи І. Жиленко — місткі й незатуманені, часом вони чи не напівфольклорні. Її твори позначені синтезом позірно простого, «незакучерявленого» викладу та глибоко своєрідної, несподіваної думки.Парадокси, оксюморони, поєднання (і навдивовижу органічне) високого, піднесеного із буденним, низьким — улюблена гра авторки.

Гедоніст і стоїк, гуманіст і скептик, мудрець, спраглий пізнання, і переконаний агностик, для якого таїна назавжди залишиться Божою таїною, — все це вона, Ірина Жиленко. Така багатоликість у єдиному для неї цілком природна.

Біографія

Твори

Популярне:


Збірка Світло вечірнє:

Світло вечірнє

  • Світло вечірнє
  • Там, за осінньою горою...
  • Моя самотність — солодкий хрест
  • День мій, світлий і тихий...
  • Усе збайдужіло мені...
  • Не гнівайся, що не приходжу в гості...
  • На великій воді і каміння пливе...
  • Деньок осінній тягнеться спокволу...
  • Проминули святого Іллю...
  • Фаянсовий домик засніжений...
  • На вазончику стільки сердець...
  • Зелена свічка в міднім свічнику...
  • У серці біль, мов свічечка розквітла...
  • Якщо ти не пішла у кіно...
  • Може, це і останнє літо...
  • Сонце вже низьке і смутнувате...
  • Натюрморт із квітами
  • Літній ранок
  • Коло за колом
  • Я дописала Вам листа...
  • Civitas solis
  • Півонії, кольору вишні...
  • Вже не варю я зелених борщів...
  • Страсна п'ятниця
  • Був ранок з голосом зозулі...
  • Рідіє сад щомиті і щодня...
  • Осінні зійшли холоди...
  • Під вікном на дзиглику сиджу...
  • Коли вже — ні вогню, ні диму...
  • Сяду. Заб'юсь у куток...
  • Ціле літо, цілу вічність, день при дні...
  • Читаю в дощ
  • Вітер носить...
  • Художник
  • А сад іще й не цвів...
  • Нема куди старенькій поспішать...
  • Вітер підхопив мою печаль...
  • Перелітую літо...
  • Зимова ніч. У сніжному вікні...
  • Сніг ішов, аж поки впав...
  • Хатка
  • Ще можна по білому світу іти...

  • Сльоза за сльозою


    Критика

    Відео

    Аудіо

    Ірина Жиленко. Любов