В сутінках — чи юні, чи старі...
В сутінках — чи юні, чи старі —
ми вогонь палили у дворі.
Наливали келихи повніше.
Світ смеркав. А я читала вірші.
В сутінках, в оцій-таки порі,
я палю багаття у дворі.
Вже вино у келиху палає.
Світ смеркає. А тебе немає.
В небі зорі срібно-золоті.
Я читаю вірші самоті.
Самота мовчить. Вона німа?
Не всміхнеться і не ворухнеться.
Може, тут і самоти нема.
А самій мені вино не п’ється.
Коник бринька — музикальна скринька.
Зблиснула росинка крадькома.
Як остання в попелі жаринка —
зблисну, схлипну потайки — і тьма...
