26-06-2017 Ірина Жиленко 128

​І учора, і сьогодні...

Ірина Жиленко. ​І учора, і сьогодні...

І учора, і сьогодні —
м’ятний чай і тепла шаль.
Все самотніша самотність.
Все печальніша печаль.

Тане вік, як сніг останній.
Проглядає чорнота.
За похилими літами —
ще похиліші літа.

Треба їх переболіти —
з Великодня до Різдва.
Без квіток збігає літо.
Без казок зима сплива.

Хай же смертний вітер звіє
дрібку днів і жмуток слів.
Я не вмію і не смію
жить без тебе на землі.


Читати також