Слава Богу — тиша тиш...
Слава Богу — тиша тиш.
Ні людини, ані пташки.
Подумки росте спориш,
потайки цвітуть ромашки.
Слава Богу — тиша тиш.
Озовись до мене, любий!
Але ти мовчиш, мовчиш.
Тільки квіточку голубиш.
І нема ніде нікого.
Дзенькнув дощик об лопух.
Глянула на нього строго —
він знітився і ущух.
Туга тут. І тиша тиш.
Світ мовчить.
І ти мовчиш...
