Бистрина

Люблю я бистрину життя,
Прозору, поривну, глибоку,
І не ховаюся в затоку,
Де шумовиння і сміття.

На бистрині нелегко плавать,
Бо хвиля зносить, хвиля рве.
Хто нидіє, а не живе,
Нехай шукає тиху заводь!

Там, на гнилому дні саги,
Верткі вужі, лякливі жаби,
А бистрина несе дараби,
В ній сяють блискавки-пструги

На те я маю руки дужі,
На те співа душа моя,
Щоб, де найшвидша течія,
Плисти, а не лежать в калюжі!

Ніколи не торкнеться твань
Мого нев’ярмленого духу,
Бо я народжений для руху,
Для боротьби і для страждань.

1961