У селі на водохреща...
У селі на водохреща
Хрест колись робили з льоду.
Він топився аж весною
В ясну сонячну погоду.
Вже ріка знесла крижини,
Поле вже сніги відкрили,
А на березі стоять ще
Льодові блискучі брили.
Та вони неначе в землю
Загрузають щохвилини...
Так на сонці правди й волі
Стопиться брехня й загине.
Баламутство, злоба, кривда —
Все, як хрест отой, розтане,
Набереться каламуті —
Океани, океани!
1961
