​Машина збирає бавовну...

Дмитро Павличко. Твори. ​Машина збирає бавовну

Машина збирає бавовну —
Розумна вона й роботяща.
І має снагу невгамовну,
Хоч праця у неї найтяжча.

Той знає, яка ж бо то праця,
Хто мусив на полі щоднини
Сто тисяч разів нагинаться,
Біленькі рвучи бавовнини.

Оцінять жіночі долоні
Оту невсипущу роботу,
Бо іскри пекли їх солоні
Не сьомого — сотого поту.

Звитяжну невтомність мотора
Оцінять потріскані пальці,
Що мліли, боліли від змори,
Ділилися, мов на кавальці.

Машина збирає бавовну -
Радіють узбецькі дівчата.
І радість оту щиромовну
Я буду повік пам’ятати.

1961


Читати також