Руки

Придивляйся до рук своїх. Придивляйся,
Думай, кому ти їх подавав неохоче.
Згадуй усе, що ти ними зробив.
Добре, якщо не затремтять ніколи
В ненависті до тебе твої власні пальці.

Придивляйся до рук своїх. Придивляйся.
Вони пам’ятають звичку твого батька,
Що мислити вмів навіть мозолями,
Стискати кулаччя при зустрічі з кривдою...

Вони пам'ятають, як ти спалив їх
Вперше в холодній воді біля школи
(Вчителька глянула — і наказала вмити);
Вони пам’ятають, як ти спалив їх
Вдруге на грудях кохання першого,
Гострих, як роги, що тільки иробилиея
З дикого чола буйволеняти;
Вони пам’ятають, як ти спалив їх
Утретє — на лицях зрадливої жінки,
Що зайшлися вогнем від ударів твоїх,
Дещо вони вже забули, дещо пробачили.

Добре, що ти їх не поробив
Плагіаторами жестів гномів духовних,
Що вереском дрібних і кволих ручок
Супроводжують думку свою убогу.
Добре, що ти їх не згвалтував
У чагарях аплодисментів брехливих.

Придивляйся до рук своїх. Придивляйся.
Питайся їх просто й жорстоко,
Чи можуть вони піднятися вгору
Перед зачумленим ворогом твого народу,
Коли він приставить тобі до грудей автомат
Чи будуть вони дрижати при тому,
Чи будуть підніматися добровільно,
Рабами будучи, та вдаючи титанів,
Чи будуть, ідучи в полон, рятуючись од смерті,
Вдавати, що тримають сонце над землею?

Злякані ріки змінюють русла,
Злякані жили змінюють кров:
Чесна і чиста підлою робиться,
Підла отруйною стає, і т. д.

Придивляйся до рук своїх. Придивляйся.
Ось без твоєї волі рухнулися пальці —
Інше єство перебирає владу
Над ними повільно і таємничо,
Але при тобі все це діється, друже,
Ще при повнім державстві твойого серця;
Це, коли хочеш дізнатися правду,
Нетерпеливість майбутнього дерева,
Що міцно вхопитися хоче за землю,
Вже виявляється в порусі тому.
Придивляйся до рук своїх. Придивляйся.

1966