Місяць

А місяць власну думку має...
У нього — тиша...Висне сумом віт
над річкою, над спокоєм, над гаєм —
він далі йде... В очах у нього — світ.

Залишся тут. Дивись на місяць, думай.
Вертає ніч далеку серця даль...
Ну що йому до нас — з його космічним сумом?
У нього власні далеч і печаль!