Натомившись, пішов чоловік...
Натомившись, пішов чоловік
ген на той крутосхил спочити.
У могилі, високій навік,
свою землю собою скріпити.
Оралася нива, сіялось жито.
Всіляко родилось йому.
Варто! Так, варто жити!
Є що лишити, є і кому!
Відійшла, набулася людина...
Вкарбувавсь у чорноземі слід.
Як добре, що є Батьківщина!
Як добре, що є в тебе рід!
