Інтерв’ю з Карлом Густавом Юнгом

Інтерв’ю з Карлом Густавом Юнгом

«Обличчям до обличчя» — архівний запис інтерв’ю з Карлом Густавом Юнгом, видатним швейцарським психіатром і родоначальником аналітичної психології, в якому вчений розповідає про своє сільське дитинство, дружбу й розрив із Фрейдом, загадки людської психіки та проблему смерті (інтерв’юер - британський політик та журналіст Джон Фрімен).

Хто ми без нашої самосвідомості? Наскільки ми залежимо від історичних обставин? В чому помилявся Фрейд? В чому головна небезпека для людства? Чи спроможні ми відмовитися від ідеї «Спасителя»? Чому не можна ігнорувати смерть і як нам варто ставитись до неї?

Ось кілька цитат, які ми вибрали для вас.

Юнг про самосвідомість

Дж. Фрімен: Чи можете ви пригадати обставини, за яких вперше відчули власну самосвідомість?

Карл Юнг: Мені тоді було 11 років. Ідучи до школи, я вийшов із туману. Це було так, наче я перебував у тумані, блукав у тумані. А потім вийшов із нього, знаючи, що я є. Я є те, що є. Потім я подумав: а ким я був до цього? І зрозумів, що весь цей час тинявся, як у тумані, не здатний відокремити себе від навколишніх речей. Я був просто однією з багатьох інших речей.

Про розрив із Фрейдом

Дж. Фрімен: Тепер давайте перенесемося до часу, коли ви остаточно розлучаєтеся з Фрейдом. Це було якось пов’язано з публікацією вашої книги «Психологія несвідомого»?

Карл Юнг: Так, справжня причина була в цьому. Але до цього все довго йшло. Розумієте, з самого початку я мав reservatio mentalis — уявне застереження. Я не міг погодитися з безліччю ідей Фрейда <…>. Переважно, це було пов’язано з його особистим підходом і зневагою до історичних умов життя людини. Ми багато в чому залежимо від нашої історії. Нас формує освіта, вплив батьків, який у всіх сенсах не завжди особистий. У ньому є упередженість. На нього впливали історичні ідеї чи те, що називаю домінантами. І це найважливіший чинник психології. Ми не належимо сьогоднішньому чи вчорашньому дню. У нас вся історія людства.

Про головну небезпеку людства

Дж. Фрімен: У 30-х роках, коли ви працювали з німецькими пацієнтами, ви передбачали, що незабаром розпочнеться Друга світова війна. А дивлячись на світ сьогодні, чи ви відчуваєте ймовірність третьої світової війни?

Карл Юнг: Я не бачу нервових ознак цього. Але є стільки ознак, що ніхто не скаже, як насправді. Окреме це дерево чи це ліс? Дуже складно сказати, бо сни людей містять образи небезпеки. Але дуже важко сказати, чи це вказує на війну тільки тому, що ця ідея, в основному, перебуває в розумах людей. Раніше було визначити простіше, бо люди не думали про війну. І тоді було зрозуміліше, що означають сни. Сьогодні вже все не так. Ми настільки переповнені побоюваннями та страхами, що неможливо точно сказати, на що вони вказують. В одному можна бути впевненими — велика зміна психологічного підходу неминуча. Це безперечно <…>. Ми більше потребуємо психології, ми більше потребуємо розуміння людської природи, тому що єдина небезпека сьогодні — це сама людина. Вона — велика небезпека. А ми, на жаль, цього не усвідомлюємо. Ми нічогісінько не знаємо про людину. Психіку людини потрібно вивчати, тому що ми — це джерело всього можливого прийдешнього зла.

Переклала Юлія Дорош


Читати також