Розповідаємо про кілька цікавих випадків плагіату в кіно.
За жменю доларів / A Fistful of Dollars
Класичний спагеті-вестерн, з якого і почалася «доларова трилогія» Серджіо Леоне, сюжетно дуже нагадує «Охоронця» Акіри Куросави. Герой-одинак прибуває в місто, в якому постійно відбуваються бандитські розбірки, і починає допомагати то одним, то іншим, щоб зрештою знищити всіх негідників. І ця схожість, зрозуміло, невипадкова. Леоне особливо й не приховував, що взяв кілька ідей у японського майстра. А компанія Toho, яка володіє правами на «Охоронця», подала на італійського режисера до суду і в результаті отримала 15% доходів з фільму. Втім, це один із рідкісних випадків, коли і об'єкт плагіату, і винуватець увійшли в історію кіно.
Напролом / Lockout
Несправедливо засудженого героя відправляють до величезної в'язниці, щоб він врятував доньку президента. Під такий сюжетний опис підходять одразу два фільми: класичний бойовик Джона Карпентера «Втеча з Нью-Йорка» і набагато сучасніший екшен «Напролом» від продюсера та сценариста Люка Бессона. Подібність виявилася настільки значною, що французький суд звинуватив авторів «Напролом» у плагіаті. Сценарист «Втечі з Нью-Йорка» Нік Кастл отримав від них 10 тисяч євро, а компанія Metro-Goldwyn-Mayer - аж 50 тисяч.
Король Лев / The Lion King
Ситуація з плагіатом «Короля лева» набагато цікавіша — бо ніколи не була доведена. Проте сюжет і персонажі мультфільму мають багато схожостей з аніме-серіалом «Білий лев Кімба» 1965 року. Його транслювали у США, а виконавець ролі Сімби у «Королі леві» Меттью Бродерик навіть думав, що його покликали озвучувати саме Кімбу, бо дивився японський мультфільм у дитинстві. У цьому випадку, правда, жодного хепі-енду не було. Японські правовласники, компанія Tezuka Productions, побоялися подавати до суду на Disney, адже вони могли не потягнути витрати на адвокатів.
Параноя / Disturbia
Триллер Ді Джея Карузо розповідає про тінейджера, котрий під час домашнього арешту починає підглядати за оточуючими через вікно. І все більше переконується, що один із його сусідів — серійний убивця. Концепт фільму, очевидно, натхненний «Вікном у двір» Альфреда Гічкока. Так само вирішили власники прав на розповідь Корнелла Вулріча It Had to Be a Murder, на якому основана картина Гічкока. На продюсера «Параної» Стівена Спілберга подали до суду, але плагіат цього разу довести не змогли. Незважаючи на всі подібності, у «Параної» багато додаткових підсюжетів і дрібних змін, яких немає в оригінальній розповіді.
Планета Ка-Пекс / K-PAX
Ця драма з Кевіном Спейсі розповідає про пацієнта психлікарні, котрий стверджує, ніби прибув на Землю з іншої планети, щоб вивчати поведінку людей. Найцікавіше, що його розповідь цілком може бути правдою: принаймні нічого цьому не суперечить. Здавалося б, такий незвичайний сюжет точно має бути оригінальним. Але підозріло схожу фабулу можна знайти в аргентинській драмі «Чоловік, який дивиться на південний схід». Режисер фільму Елісео Суб'єла називав «Планету Ка-Пекс» «копією, але копією якісною» і все ж таки подав до суду на творців фільму в 2001 році. Згодом йому довелося відкликати позив, бо у аргентинського постановника просто не вистачало грошей, щоб продовжувати судовий процес.
Острів / The Island
Фантастичний бойовик Майкла Бея про чоловіка, котрий виявляє, що є вирощеним заради органів клоном, потроху копіює багато популярних антиутопій XX століття — від «451 градус за Фаренгейтом» до «Втечі Логана». Але особливо фільмом зацікавилися творці горору «Частини: Жах клонів», з яким у «Острова» найбільше схожості. Суд виніс рішення на користь жанрової класики. DreamWorks довелося заплатити семизначну суму авторам "Частин".
Не хвилюйся, серденько / Don't Worry Darling
Навколо нового фільму Олівії Вайлд вже розгортається дуже багато скандалів — чи то через роман режисерки з виконавцем однієї з головних ролей Гаррі Стайлзом, чи то через передбачуваний конфлікт із Флоренс П'ю, чи то через звільнення Шайї ЛаБафа (у результаті виявилося, що ЛаБаф залишив проєкт за власним бажанням). Плагіат зараз — найменша з проблем Вайлд, проте сюжет «Не хвилюйся, серденько» дуже вже нагадує роман «Степфордські дружини» (і його екранізації), критики різних рангів часто згадували про це у своїх рев'ю. Головна героїня тут теж жінка, котра потрапляє в утопічне американське місто, яке насправді виявляється ілюзорним і приховує багато зла.
