Символізм кольоропозначення у структурі роману Ф. С. Фіцджеральда «Великий Гетсбі»

Е. В. Кукіз, А. Г. Білова

Символізм (від грец. symvolon — знак, символ, ознака) — одна з течій модернізму, в якій замість художнього образу, що відтворював певне явище, застосовувався художній символ, що став знаком мінливого життя душі і пошуком вічної істини. Символізм виник у Франції в 60-70-х роках XIX ст., звідки поширився в інших країнах.

Утвердження символізму в літературі пов'язували із творчістю Поля Верлена, Артюра Рембо і Стефана Малларме (хоч вони і не вважали себе символістами). Попри всю несхожість між собою, в основному їх погляди збігалися: прагнення інтуїтивного пізнання світу через символ, відсунення на другий план конкретного змісту художнього твору, абсолютизація музичності й поетичного слова.

Як літературний напрям символізм зароджувався в опозиції до реалізму, який перетворив мистецтво на просте відображення життя, і натуралізму з його фактографією, соціальним та біологічним детермінізмом. В основу естетичної системи символізму покладено символ як засіб уникнення повсякденності досягнення ідеальної сутності світу — краси. Символ не був винаходом символістів, але такої вирішальної ролі у художній творчості він не відігравав ще ніколи. Слово у символізмі — натяк, образ-загадка.

Вивчення символіки кольору є актуальним напрямом абсолютно різних галузей знання: психології, культурології, мовознавства, літературознавства, лінгвокогнітології та інших, що визначає міждисциплінарний характер об’єкту дослідження. У нашій статті ми розглядаємо символіку позначень кольору, що представлена в художньому творі Ф. С. Фіцджеральда «Великий Гетсбі».

«Великий Гетсбі» — один з найкращих творів письменника. У ньому найяскравіше виявились дві властивості таланту Фіцджеральда — пафос, емоційна напруженість романтика і гострий, навіть сатиричний погляд реаліста. Ці властивості переплітаються в художній тканині твору, створюючи яскравий та індивідуальний малюнок. Символіка, яка використовується протягом всього роману, відіграє важливу роль у розробці сюжету, формуванні персонажів та поглибленні теми. Фіцджеральд привертає увагу читача багатозначними символами в романі, щоб ми могли задуматися про так звані істини життя. Серед різних символів, які використав в цьому романі Фіцджеральд, кольори справляють глибоке враження на читача та мають глибокий смисл. У романі є шість основних кольорів: зелений, білий, червоний, жовтий, синій і сірий.

Головний кольор-символ роману «Великий Гетсбі» — зелений. Ми зустрічаємо його протягом усього твору. І в східній, і в західній культурі, зелений — колір весни, який символізує віру, мрії і надії. У «Великому Гетсбі» зелений колір використовується, щоб підкреслити палке бажання Гетсбі повернути свою любов. Оскільки він вже досяг в житті матеріального успіху і сили, то єдина мета Гетсбі — завоювати серце Дейзі Тому зелений колір означає його нескінченну надію на її любов, і зелене світло на причалі Дейзі слугує символом його сподівання.

Білий колір часто зустрічається в романі, і він тісно пов'язаний з Дейзі. Білий представляє собою бездоганну красу і благородство. Дейзі прагне постати перед людьми невинної і незайманою, тому оточує себе білим кольором, створюючи образ непорочності і щирості. Вона була одягнена в біле плаття, коли вперше зустрілася з Гетсбі після довгих років розлуки та коли Нік відвідав її в Вест-Егге. Але, як з’ясувалося пізніше, невинність Дейзі - лише оманлива зовнішня оболонка, за якою ховається по-справжньому її темна сторона. Перш за все, дівчину «видає» її ім'я: з англійської daisy значить «маргаритка» — квітка, білі пелюстки якої розташовуються довкола жовтої серединки. Жовтий колір у Фіцджеральда несе негативне значення, є символом нерозсудливості та зла.

Білий також символізує самолюбство, безжалісність і егоїзм в значній мірі в романі Білий показує, що, незважаючи на те, що вищий клас багатий матеріально, вони досить бідні морально і байдужі до нижчих верств населення.

Іронія автора полягає в тому, що традиційно позитивному білому кольору — чистоти, невинності доброти — він надає гротескного відтінку, від чого він втрачає свою первинну якість і в контексті твору трактується як підробка під чесноти, прикриття справжнього обличчя під красивою маскою.

Червоний колір символізує красу, радість та любов, з іншого боку — мстивість та розруху, та, спираючись на друге тлумачення цього кольору, його можна інтерпретувати як символ насильства, гніву і люті тому можна констатувати, що червоний в романі репрезентує негативний образ Тома, показує його егоїстичну і жорстоку натуру.

Жовтий колір безпосередньо пов’язаний з Гетсбі. Цим кольором автор вміло припускає зовнішнє «я» Гетсбі, яке він демонструє іншим. Жовтий колір — це колір золота, який символізує гроші, матеріальні цінності і високе соціальне становище. З іншого боку, жовтий колір — це колір осені, який символізує розпад, смерть і період згасання природи. Вбивство Гетсбі сталося саме восени в його басейні з опалим, жовтим листям. Також не можна не відзначити жовтий автомобіль містера Гетсбі, який не тільки обриває життя місіс Вілсон, а й призводить до його власної смерті. Тому можна констатувати, що в романі жовтий виступає не лише символом багатства, але і несе негативні значення.

Синій в інтерпретації Фіцджеральда — це колір депресії, але, дивлячись з іншого боку, уособлює спокій, меланхолію, самотність і фантазію. Якщо жовтий колір — це колір, який показує зовнішнє «Я» Гетсбі, то синій сповнений смутку і фантазій, який вказує на справжній внутрішній стан Гетсбі Синій ко-лір також пов’язаний з «тим світом». Поряд з чорним кольором синій ототожнюється як колір смерті, трауру, тому самим нещасним місцем є кладовище, де також присутній синій колір: «Не had соте a long way to this blue lawn ...».

Спільним кольором роману виступає сірий, який символізує похмурість, розчарування і представляє собою моральний упад, духовну порожнечу і смерть. Долина Шлаку (the valley of ashes) — похмура місцевість, де все постає в сірому кольорі : «This is a valley of ashes - a fantastic farm where ashes grow like wheat into ridges and hills and grotesque gardens; where ashes take the forms of houses and chimneys and rising smoke...». Весь цей сірий антураж змушує людей відчувати пригніченість, страждання і безнадійність життя. У кінці розповіді автор описує, що Гетсбі був убитий «ashen, fantastic figure gliding toward him through the amorphous trees». Поява цієї сірої фігури просто вказує на розчарування і смерть Гетсбі. Це також означає, що всі речі включаючи мрію і життя Гетсбі, закінчуються в похмурій трагічній сірій атмосфері та, на мою думку, сірий колір у цьому романі символізує смерть як фізичну, так і моральну.

Отже, підбиваючи підсумки, можна констатувати, що використання символіки допомагає роману вийти за межі вузького індивідуального світу і об'єднує суб'єктивність. Значить, це символізм, який наділяє роман репрезентативністю та важливим значенням. І прояви символіки є найважливішою відмінною рисою роману і значною мірою робить його успішним. Зокрема, використання різних кольорів робить роман яскравішим, барвистішим, мрійливим і глибоким.

Л-ра: Філологічні науки. – Дніпро, 2018. – Ч. 2. – С. 102-106.

Біографія

Твори

Критика