Війна, кохання, перемога. Джулія Ковальська

Я не хочу писати про неї,
про голодну, жорстоку і злу.
Я не хочу писати про неї,
про безжалісну, дику війну.

А я хочу писати про мир,
де сміється замрійливе сонце,
де у затишку сонних квартир
наливається ніжністю серце.

А я хочу писати про те,
місяць як обіймається з небом
і як крокус бузковий цвіте,
пахне як свіжоспеченим хлібом.

Що цілунок смачний, як інжир,
Мрії сяють у вікнах вітражних…

Так, я хочу писати про мир,
про життя, що як море, безмежне!

28.03.22

Ми з тобою зустрінемось...
Погляд ночі, обійми.
Якось ранком прокинемось
і закінчаться війни.
⠀
Ми з тобою зустрінемось,
кави вип'ємо разом,
випадково побачимось,
віддамось танцю. Джазу.
⠀
Ми з тобою зустрінемось.
Лишимо на світлині
нас щасливих. Наважимось
не втрачати хвилини.
⠀
Ми з тобою зустрінемось.
Раптом скажу: "кохаю".
Неодмінно зустрінемось...
⠀
Ну а поки... Чекаю...
⠀
16.04.22

***

Раптом він запитає: "Як справи?"
"Чули вибухи, наш дім не спав..."
⠀
Невже треба, щоб лихо настало,
і нарешті ти їй написав?
⠀
Вона скаже: "А як не відбутись
нашим рідким побаченням знову,
то у пам'яті хочу лишитись,
як закохана кішка весною..."
⠀
Хтось шепоче: "Я прошу однОго -
із життя мого тільки не йди!"
"Обіцяю, що вернусь додому.
Присягнись себе теж берегти!"

*

І дзвінки, і чекання, молитви...
Невже треба дістатися дна,
цінувати щоб мир, а не битву
та казати важливі слова?
⠀
Не боятись щоб бути собою...
⠀
Я невтомно повторюю знов:
перемога завжди за любов'ю,
не здолати війною любов!

19.04.22