Війна, кохання, перемога. Вікторія Романченко. Молитва любові
Біля вікна самотній силует
Вдивляється у мирну велич ночі,
Думки — далеко: там, де «Град» і кулемет,
Пісні співають, зовсім не дівочі.
***
Вона не стулить втомлені повіки,
Дрижать її знекровлені вуста:
«З тобою, любий, завжди я, навіки».
Її молитва щира і проста:
«Великий Боже, сотвори нам диво,
Довіку буду вдячна я,
Даруй Вкраїні спокою і миру,
Даруй Героям перемогу і життя».
***
Всі почуття тримає під конвоєм,
І не покотиться сльоза з її щоки,
Бо поки в бій хоробрі йдуть Герої,
Молитвою любові їх бережуть жінки.
Читайте також: