Війна, кохання, перемога. Володимир Віхляєв

Ти входиш в мої сни: пекуча і зваблива.
Хоч, знаю, ще не час для веселкових див –
не янголи, ракети носять крила, 
а ти – військову форму серед них.
 
Земля пашіє порохом і хлібом...
Закашлялась, не навчена курить.
І, як в дитинстві з рани із коліна,
з застиглих душ Бог смикає нитки.
 
Тебе я, ніби наново побачив –
без сумнівів, без страху, без жалю...
І перемога ближчає, неначе,
коли дивлюсь на тебе і люблю.