Агальцова Катерина. Конкурс драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
У ненависті було 2 хвилини, щоб зібрати свої речі та піти назавжди з її серця в той самий день. Як безглуздо. Безнадійна закоханість в людину, яку Талія ненавиділа найбільше з усього на світі так довго. І на жаль, так само кохала – ниючим, пораненим серцем.
– Ти не можеш мене звинувачувати в своїй дурості.
Так. Вона знала з самого початку як це закінчиться. Ще з того моменту, як ті фото опинились в неї на столі. Холод зброї в її руках поколював пальці невизначеним бажанням – вистрілити в нього чи у власне дурне серце. Безнадійно. Неправильно. Хіба Талія могла передбачити це? Можливо. Знаки завжди були на очах. Вона щиро ненавиділа його не за розлиту каву на неї. А тепер усе зійшлося в кут, з якого лише один з них вийде живим.
– Дурість – це працювати детективом, коли ти… – ні. Хіба вона могла вимовити це вголос?
– Вбивця? Ні, це не дурість, – чисте глузування, – бо скільки років ви, дурні, упускали те, що було у вас під носом.
Хіба це той, кого вона знала всі ці 10 років? Талія стиснула пістолет. Він повторив за нею. Важкий крок і постріл, який знищив її серце. З цього кута міг вийти лише один з них: власне «я» або людяність. І вийшла Талія. З його поглядом. Залишаючи за спиною тіло, що давало клятву, остаточно переплітаючись з власним «я». Чудовиськом нічних вулиць Лондона.
Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob
Рекомендуємо: новий конкурс «ComicVibe».
Умови участі тут: https://konkurs-maljunkiv-uljublenykh-heroyiv-komiksiv-comicvibe
