Війна, кохання, перемога. Козич Анастасія
Цей жах розпочався у лютому,
Коли в мріях була вже весна.
Мир та спокій вже стали забутими,
І здригнулась від болю земля.
Вбивчі постріли градів у повітрі,
Сирени та гул тривог.
Україна в червоній палітрі…
Допоможе нам тільки Бог.
Але ви, відважні бійці,
Не далИ їй пропасти в руїні,
Українського миру творці,
Що здобудуть свободу країні.
На Бога й на вас сподівання,
Безстрашнії світлі герої,
Стоїте ви до самого рання
На сторожі вільної долі.
Щитом правди закрили країну,
Та не тільки Вкраїну - весь світ,
Не дасте ви зробити руїни
Із землі, що міцніш за граніт.
Захищаєте рідну ви землю,
Боретесь не за нагороду.
З душ незламних будуєте греблю -
Міцний захист для свого народу.
Ми вдячні вам за надію,
Що скоро скінчиться війна,
У серці плекаємо мрію.
В українців ця мрія одна.
Щоб живими вернулись додому,
Батьківщини вірні сини,
Щоб не бачити більше нікому
Того жаху страшної війни.
Щоб не плакали матері в Бучі,
У Ірпінь повернулось життя.
У Маріуполі змучені душі
Не полинули у небуття.
І прийде до нас перемога,
Батьківщини вільне життя,
Бо ви, українські герої,
Стоїте до самого кінця.
Хай в небі наш стяг майоріє,
І сурми кличуть до бою.
Ми віримо в нашу мрію!
Ми віримо в тебе, герою!
Читайте також:
Сучасні вірші про війну в Україні
Вірші про Україну, які проймають до сліз
