Війна, кохання, перемога. Ірена Яніцька
Шипшина
Я йтиму,
Йтиму не спиняючись у хащах слів.
Мені не треба чути цих розпущених по вітру звуків.
Між пальці протікає запах твій,
Між пальцями лишається твій спокій.
Я йтиму,
йтиму потемки крізь місто.
Ці зарослі зі слів вростають у обличчя.
Десь між очей моїх розколота шипшина,
Між губ залишився ще запах твій.
Зі стін міських відлуння вітру
Спадає вниз до черева захмареного неба.
У хащах з хмар і слів людських
Ще залишається твій запах з ночі.
Шипшина
поміж очей моїх,
Лоскоче міські стіни, хоче.
Я просто йтиму
Поміж обшарпаних зарослих стін людських,
Десь у очах залишилось тепло твоєї ночі.
Розколота шипшина і стукіт стін німих,
Звисають грубі хмари над словами,
Це місто забирає в мене запах твій.
Твій запах губиться у хмарах.
Поміж очей моїх
росте
шипшина.
Читайте також:
Сучасні вірші про війну в Україні
Вірші про Україну, які проймають до сліз
