Війна, кохання, перемога. Петренко Олена
Коханій
Привіт, кохана, ти певно вже спиш
даруй, коли раптом сни переб‘ю солодкі
пишу нагадати — добре, що ти в мене є;
запитати «як справи в молодшої доньки?»
Передавай всю вдячність тещі за носки
такі колючі, але не мерзнуть в окопах ноги.
Пам‘ятаєш, як співали з тобою дзвінко пісні?
Заспіваєм і в день перемоги.
Знаєш, колись я таки повернусь,
не буду і сліз гарячих ховати.
Здається, залишилось трохи, клянусь
вже скоро я буду тебе обіймати
Поїдемо в Харків? Із сім‘єю, разом
розділимо піцу в «Буфеті».
Нагадаю, як добре нам тут жилось.
Ще напишу. Міцно вас пригортаю
Читайте також:
Сучасні вірші про війну в Україні
Вірші про Україну, які проймають до сліз
