Війна, кохання, перемога. Орел Вероніка
Звернення до сусіда-«брата»
Це моя країна і моя земля, Тут мої дороги і моє життя. Тут усе моє: і весна, й гроза, Тут мої сніги і моя краса.
Не тобі тут жити, Не тобі родити, Не тобі в полях У моїх ходити. Не тобі любити І сади садити…
Тут моє усе! Тут усе моє: І сади, й ліси, тут і гори й ріки, Болота й озера – все для мене!
Не твої тут діти, Не тобі радіти, Не тобі моїх Тут дітей учити.
Не твої тут трави, Не твої городи, Не туди прийшов ти – Тут мої пороги!
Тут мої домівки І мої доріжки, Тут дитячі книжки І дитячі ліжка – то усе моє!
3
Ти чого прийшов? Неприємний гість, Як у горлі кість. Чи тобі замало Вже й Кубані стало?!
Тут моє життя і моя земля. Це земля, де я в світ прийшла Й зросла.. Це земля батьківська, Це земля моя! Це моя Вкраїна і її краса!
ВІН , ВОНА і… війна
Їх розлучила холодна зима…
війна
клята війна.
Як забуяла весна, Надія була – і нема…
війна
клята війна.
Літо заколосилось- ВОНА змінилась…
ЙОГО нема…
клята війна.
Осінь прийшла – Дитина під серцем зросла.
А ЙОГО нема.