Чому виникає заздрість? Що з цим робити?

Заздрість – дуже специфічний психічний феномен. Усі переживали це почуття, але зізнатися в ньому буває складно навіть самому собі. Саме тут криється головна небезпека. Адже придушення почуття заздрості має негативні наслідки для психічного стану людини, її розвитку та застосування творчих здібностей.

Що викликає заздрість?

• Заздрість – це завжди історія про задоволення, яке ми приписуємо іншим. Ми заздримо саме насолоді, яку в нашому уявленні нібито відчуває інша людина, будучи  успішною, багатою тощо.  
• Заздрість прямо говорить про те, чого бракує нам, але це є в інших. 

У житті кожної людини бувають фрустрації, втрати, розчарування, невдачі, і все це так чи інакше впливає на нашу самооцінку, тобто оцінювання себе в порівнянні з певним внутрішнім ідеалом. Саме в періоди, коли ми незадоволені самі собою, заздрість може проявлятися як захист від неприємних думок та почуттів.  

Важливо усвідомити – неможливо примусити себе не заздрити, але можна змінити спосіб регулювання самооцінки, пропрацювавши внутрішні конфлікти. 

Заздрість – дуже неприємне почуття. Аби з ним впоратися, психіка використовує різні механізми захисту: заперечення, ідеалізацію, знецінення, проєкцію, всемогутній контроль та інше. Агресивна поведінка також може бути способом подолання почуття заздрості. 

Розберемо найпоширеніший механізм такого захисту – знецінення.

Яскравим прикладом є використання фрази на адресу малознайомих людей на кшталт: "Зрозуміло, як він розбагатів – накрав".

Механізм тут такий:

• людина проєктує на інших свої труднощі в самореалізації ("якщо я не можу чесно заробити, то й інші не можуть");
• потім з'являється ідея, що знецінює ("накрав" або "заробила тілом") як спосіб пояснення своїх невдач ("я-то чесний, тому в мене немає того, що є в них").

Заздрість дуже сильно підриває віру в себе і змушує сумніватися у власних здібностях. Усвідомлена робота з почуттям заздрості – це шлях до розвитку творчих здібностей, можливості отримувати задоволення від життя, любові та подяки.

психоаналітикиня Аріна Семеній