Шеймас Гіні. Ліхтарик глоду

Зимовий глід палає запізніло:
кислиця серед терня чи маленьке
світельце для малих людей. Він прагне,
щоб люди гнотика самоповаги
не загасили й не дали себе
ілюмінаціями засліпити.

Та інколи, як подих ваш береться
морозом, він скидається на постать
блукальця Діогена, що колись
удень із ліхтарем шукав людину;
отож він пильно розглядає вас,
зорить із глибини свого ж галуззя,
й ви відступаєте, відчувши міць
його плодів, та ще колючок гострих,
що мають взяти вашу кров на спит,—
відчувши знадну стиглість, що, належно
поцінувавши вас, відходить далі.

З англійської переклав Михайло Москаленко