Чим порадує та здивує Національна філармонія у жовтні

      Жовтнева афіша у Національній філармонії насичена різноманітними програмами: від джазу, органного речиталю, музики для духового і камерних оркестрів, шедеврів віденських класиків і світових прем’єр українських геніїв  до  дитячої антивоєнної опери та музично-мультимедійного дійства під час осінніх шкільних канікул. До Києва завітають угорський піаніст Даніель Лебхардт та грузинський диригент Міхеїл Менабде. Маестра Наталія Пономарчук та маестро Віктор Плоскіна знов дивуватимуть ексклюзивними програмами.

6 жовтня. «Орган нон-стоп». У черговому своєму органному речиталі соліст Національного Будинку музики Максим Сидоренко представить свій улюблений репертуар періоду епохи бароко – прозвучать твори Баха, Генделя й Вівальді.

      Максим Сидоренко закінчив Київську консерваторію як піаніст і як органіст. Навчався також в Університеті музики й виконавських мистецтв у Відні, брав участь у майстер-класах відомих музикантів Європи і США. Коло його інтересів – від барокової музики до творів сучасних українських композиторів.

7 жовтня музика віденських класиків звучатиме у виконанні знаних солістів – флейтиста Юрія Шутка та піаністки Марії Віхляєвої у програмі «Шедеври віденських класиків».

      У час повномасштабної війни це можна сприймати як музикотерапію, особливо коли це: перші дитячі композиції Моцарта, знамениті шедеври молодого Бетховена і останній прижиттєвий твір Гайдна. Усі ці твори становлять золотий доробок Віденських класиків і звучатимуть у майстерному виконанні солістів Національна філармонія України.

      «Це – надто відповідальне завдання виконувати твори Віденських класиків. Адже вони є вершиною музичного мистецтва і вимагають від виконавця довершеного відчуття стилю, форми та часу. Тут фантазія і інтерпретація музиканта скуті дуже чіткими рамками, вихід за які перетворить шедевр генія в абсолютну нісенітницю. Тому не дивно, що на престижних музичних конкурсах майстерність учасників в кінцевому випадку визначається саме за виконанням творів Віденських класиків», – зазначає Юрій Шутко.

9 жовтня. Київський камерний оркестр під орудою диригентки Наталії Пономарчук виконає твори Фелікса Мендельсона Бартольді та Фанні Мендельсон.

       На відміну від Мендельсона, ім’я Фанні Мендельсон (у заміжжі – Гензель), рідної сестри композитора, менш знане широкому загалу. А втім, у ХІХ столітті Фанні, наряду із Кларою Вік Шуман, дружиною композитора Роберта Шумана, була однією з небагатьох відомих жінок-композиторок Європи. Фанні була не лише талановитою композиторкою (вона авторка понад 500 творів різних жанрів), але й вправною піаністкою та співачкою. Її голосом захоплювався Гьоте, котрий присвячував їй свої вірші, а та, своєю чергою, перекладала їх на музику й сама ж виконувала. Фанні вела активну концертну діяльність, виконувала твори Баха, Моцарта, Бетховена, зокрема, музику свого брата Фелікса.

       У концерті прозвучать Увертюра до мажор Фанні Мендельсон, а також Третя («Шотландська») симфонія й Струнний квартет Мендельсона, відомий також як «Реквієм за Фанні».

10 жовтня лауреат міжнародних конкурсів піаніст Максим Шадько, крім творів західноєвропейських класиків, Бетховена й Шумана, гратиме Валентина Бібіка (1940–2003), – яскравого українського композитора, представника харківської школи. На жаль, музика Бібіка недостатньо звучить в Україні, що аж ніяк не відповідає її високій мистецькій вартості.

     У сольному концерті Максима Шадька прозвучить Сьома фортепіанна соната Бібіка, твір зрілого періоду творчості композитора, що припадає на 1980-ті роки. Цей період, попри захоплення автора світовими авангардними течіями у його ранній творчості, характеризується поміркованістю, виваженістю, тут менше стилістичних пошуків, отже, менше ризику. Музика все більше базується на мелодико-поліфонічних принципах розвитку, у ній переважають консонанси, фактура стає врівноваженою й прозорою. За образно-емоційною тональністю – це творчість, радше, піднесено-романтична, просвітлено-ностальгійна, в якій ще залишається місце драмі.

14 жовтня Національний академічний духовий оркестр України дасть концерт «Ігри розуму» із молодим талановитим диригентом Іваном Стецьким й виконає дві українські прем’єри: «Енігма-варіацій» англійського композитора межі ХІХ-ХХ століття Едварда Елгара і Третьої («Трагічної») симфонії сучасного американського композитора Джеймса Барнса.

       Едварда Елгара називають «англійським Бетховеном». В Англії він шанується як національний герой поруч з Генрі Перселлом, Вільямом Шекспіром, Чарльзом Діккенсом і Бернардом Шоу.

       «Енігма-варіації» присвячені друзям композитора. Кожна з 14-ти варіацій – на одну мелодію, кожна з яких представляє іншого його друга: від дружини композитора до його музичного видавця. Цей твір ніколи не втрачав популярності, особливо завдяки рухливій і потужній варіації «Nimrod».

        Після прем'єри Варіацій у Лондоні 1899 року, якою диригував Ганс Ріхтер, – твір відразу зробився популярним, а його автор зажив міжнародної слави.

        У різні часи «Енігма-варіації» виконували знамениті оркестри і диригенти: Chicago Symphony Orchestra, Daniel Barenboim, Berliner Philharmoniker, Simon Rattle, London Symphony Orchestra, Adrian Boult. United States Marine Band у морських казармах Вашингтона. English Symphony Orchestra під керівництвом Kenneth Woods своє виконання присвятив пам'яті королеви Єлизавети II. Й, звісно ж, Leonard Bernstein з BBC Symphony Orchestra.

         У цьому концерті «Енігма-варіації» вперше в Україні прозвучать у перекладенні для духового оркестру.

       Другий твір програми – Третя симфонія для духового оркестру Джеймса Барнса, відома також під назвою «Трагічна» й присвячена трагічно загиблій доньці автора.

        До речі, саме американському композитору, диригенту і тубісту Джеймсу Чарльзу Барнсу було доручено писати твори для усіх п'яти великих військових оркестрів у Вашингтоні. Компакт-диск оркестру ВПС США містить його Третю симфонію, яка прозвучить у програмі «Ігри розуму».

15 жовтня Київський камерний оркестр під орудою диригентки Наталії Пономарчук за участю сопрано Інни Галатенко пропонують насолодитися музикою нашого геніального сучасника, композитора Валентина Сильвестрова.

     Від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну музика Сильвестрова лунає в найрізноманітніших проєктах на підтримку України: на благодійному концерті в Метрополітен-опера, у Берлінській філармонії, у швейцарському Тонхалле в Санкт-Галені; її виконують Лондонський філармонічний оркестр, оркестр Литовської національної опери, Ukrainian Freedom Orchestra у рамках свого світового турне. Заплановано десятки виконань його творів, що відбудуться найближчим часом.

      Утім, статус найвідомішого у світі українського композитора Валентин Сильвестров отримав задовго до війни. 

       Сьогодні ж – на тлі руїн, смертей, болю, що лишає після себе ця жахлива війна – лагідна, ніжна, світла музика Сильвестрова набула для нас нової значущості, нового сенсу. Його твори, особливо ті, що були написані під час війни, здається, створені спеціально для того, щоби втішати, лікувати зранені душі.

       Цього вечора відбудеться світова прем’єра його Кантати на вірші Павла Тичини й Володимира Сосюри.

17 жовтня концертну програму від Баха до Бріттена представить Національний камерний ансамбль «Київські солісти» під орудою диригента Ігоря Пучкова. Солісти – Юрій Стьопін,
Марта Стьопіна (скрипка), Оксана Дарбінь (альт)

       Це буде своєрідна мандрівка у часі й просторі. Відкриє вечір Перша симфонія генія українського бароко Максима Березовського. Майже 200 років твір вважався втраченим, і лише 2002-го партитуру було віднайдено в архівах Ватикану, а відтак симфонія уперше прозвучала в Україні.

        Глибше в епоху західноєвропейського бароко занурить музика Йоганна Себастьяна Баха. Його Концерт для двох скрипок з оркестром – музичний діалог солюючих інструментів з оркестром.

        Яскраві сторінки музичного ХХ століття – музика Едварда Елгара й Бенджаміна Бріттена. Крім «Простої симфонії» Бріттена, прозвучить також його «Lachrymae», роздуми на теми пісні Джона Довленда, видатного композитора і лютніста епохи Відродження.

18 жовтня. Вечір джазової музики «Далека зірка. Сергій Хмельов» – справжнє свято джазу, яке відбудеться завдяки яскравій зірці Сергія Хмельова, знаного джазмена, неперевершеного перкусіоніста, що жив і творив серед нас, даруючи нам свою енергію й творчість.

     Сергій Хмельова відійшов у квітні цього року на 65 році життя. Те скільки він зробив для розвитку джазу в Україні, скільки різноманітних проєктів організував, скількох людей об’єднав навколо себе – це під силу, мабуть, лише справжнім світочам мистецтва. Хмельов був саме таким.

      На концерті пам’яті Сергія Хмельова виступлять як його друзі, так і ті, хто продовжує справу його життя. Прозвучить, зокрема, твір Хмельова «Далека зірка», який він написав для Квартету саксофоністів, і який дав назву цьому концерту.

20 жовтня улюбленець публіки Камерний оркестр «Ренесанс» Маріупольської камерної філармонії запрошує на програму «Vivat Моzаrт!» під орудою диригента Василя Крячка, який  відбудеться у межах проєкту «Філармонія нескорених».

       Це починання Національної філармонії України, спрямоване на підтримку музикантів із окупованих, деокупованих та прифронтових українських міст. Проєкт стартував 20 лютого минулого року із концерту Камерного оркестру «Ренесанс» Маріупольської камерної філармонії під керівництвом диригента Василя Крячка. Маріупольський оркестр під орудою маестро виступить знову перед киянами. Цього разу у програмі – твори Моцарта, знаменита Симфонія №40, а також Концерт №20 для фортепіано з оркестром, де солісткою виступить киянка Олександра Зайцева.

Вже традиційно 22 жовтня Національна філармонія України відзначає концертом День народження класика угорської музики Ференца Ліста. Цього року, як і минулого, перед киянами виступить знаний угорський піаніст Даніель Лебхардт із монографічною програмою.

      Даніель Лебхардт – один із найперспективніших молодих піаністів сучасності. 2014-го він отримав свої перші премії на міжнародних конкурсах молодих піаністів у Парижі й Нью-Йорку. Наступного року вже записував альбом із творами Бели Бартока, а 2016-го виграв перший приз на міжнародному фортепіанному конкурсі в Сіднеї.

       У програмі концерту прозвучать, зокрема, твори, що пов’язують Ліста з Україною. Це фортепіанний цикл «Колоски Воронинець» та «Мазепа» із циклу «Трансцендентні етюди». Відомо, що Ференц Ліст часто гостював у Воронівцях Хмільницького району, що на Вінниччині, де жила його кохана, княгиня Кароліна Вітгенштейн. 

25 жовтня. Національний президентський оркестр за підтримки Посольства Чеської Республіки в Україні й Чеського центру у Києві під орудою диригента Віктора Плоскіни чи не вперше в Україні виконає повністю, – масштабний (понад годину звучання!) цикл симфонічних поем «Моя Батьківщина».

       Окремі поеми найвідомішого твору чеського класика Бедржиха Сметани у нас виконувались неодноразово. Зокрема, зовсім недавно філармонічний симфонічний оркестр під орудою Віктора Плоскіни виконав увертюру «Шарка», третю, найдраматичнішу з усіх шести частин циклу. Цього разу величну «Мою Батьківщину» маестро Плоскіна виконає з Національним президентським оркестром.

      Бедржих Сметана відіграв вагому роль у творенні музичної ідентичності своєї країни, беручи активну участь у націоналістичному русі в Чехословаччині ХІХ століття. «Má vlast» («Моя Батьківщина») – свідчення його любові й зачарованості рідним краєм. Це цикл із шести поем, створених протягом п’яти років, які зображують різні картини ландшафту, природи, фольклорні сторінки країни композитора.

        Цей видатний твір проклав шлях до визнання Сметани, який відтак здобув статус одного із найвидатніших композиторів і патріотів Чехословаччини.

26 жовтня диригент Міхеїл Менабде знову виступить у Києві. Цього разу із українським баяністом-віртуозом Ігорем Саєнком у ролі соліста. Концерт присвячено 60-річчю створення Київського камерного оркестру.

       За словами Міхеїла Менабде, творчий імпульс цього концерту йшов від Ігоря Саєнка. Саме він запропонував спільно виконати в сезоні твір Гії Канчелі Kapote (із грецької – «одного разу») для баяна і камерного оркестру.

       Міхеїл Менабде: «Із Саєнком ми зустрілися у травні цього року, коли я виступав у концерті до 30-річчя Українського дому. Звичайно, я втішився можливості знову приїхати до Києва й виступити на сцені філармонії з моїм улюбленим Київським камерним оркестром. Адже саме у стінах Національної філармонії я робив свої перші кроки як диригент – із симфонічним і камерним оркестрами філармонії. У програмі, крім Канчелі, прозвучить Третя камерна симфонія ще одного знаменитого грузинського композитора Сулхана Насідзе (цей твір Київський камерний виконував 1982-го разом з диригентом Антоном Шароєвим – ред.), Мusica dolorosa латиського композитора Петеріса Васкса і п’єса українського композитора Максима Шалигіна «Ангел», присвячена пам’яті Гії Канчелі. Цього разу «Ангел» прозвучить у версії для баяна і струнних. Нову версію композитор зробив спеціально для цього концерту на моє прохання».

        Концерт відбудеться за підтримки пана Грігола Катамадзе, Президента Асоціації платників податків України, Надзвичайного та Повноважного Посла Грузії в Україні і грузинсько-української меценатки Ірини Паліашвілі.

27 жовтня під час шкільних канікул Національна філармонія запрошує відвідати єдиний показ музично-мультимедійного дійства «Карнавал тварин» на музику Каміля Сен-Санса
в межах гастролей Сумського національного театру імені М. Щепкіна.

     Відомо, що у тварин є свої голоси. У музичних інструментів також. Чи не можна зробити так, аби інструменти заговорили голосами тварин? «Так, це можливо», подумав колись видатний французький композитор Каміль Сен-Санс і навіть написав цілу музичну п’єсу, яка згодом стала візитівкою автора.

      Сюїта «Карнавал тварин» – це неймовірні фокуси, мультики, цікаві історії про звірів, яскрава акторська гра, живий оркестр, який відтворює звуки тварин, і просто безліч незабутніх емоцій.

       «Карнавал тварин» є авторським прочитанням однойменного шедевра французького композитора Каміля Сен-Санса, написаного у 1886 році, яке у постановці режисера Микити Полякова перетворюється на дивовижне шоу для всієї родини, що поєднує в собі класичну музику, акторську гру та візуальну естетику мультиплікації.

      Дійство складається з 14 музичних номерів, кожен з яких зображує окрему тварину: її рухи, характер та настрій.

      Наскрізний персонаж вистави – актор-арлекін, який на  сцені разом із музикантами розповідає захопливу історію з посиланням на сьогоднішні події. Арлекін проводить дітей та їхніх батьків крізь цікаву історію, знайомлячи глядачів із музичними інструментами, їх звучанням та особливим місцем в оркестрі.

28 жовтня Сергій Степанович Грінченко – улюблений Вчитель якщо не всіх, то майже всіх київських баяністів – відзначає своє 70-річчя! У концерті, присвяченому цьому чудовому ювілею, маестро продемонструє різні сторони свого таланту: виступить і як соліст, і як акомпаніатор, і у складі Ансамблю «Рідні наспіви», з яким він починав свій творчий шлях. Родзинкою вечора стануть імпровізації музиканта на теми, які запропонують самі слухачі.

       У концерті візьмуть участь Національний академічний духовий оркестр України під орудою диригента Олексія Рощака та баяніст Ігор Саєнко – яскравий представник потужної молодої генерації українських музикантів – вихованець й один з улюблених учнів Сергія Грінченка у Національній музичній академії України.

31 жовтня на сцені філармонії відбудеться прем’єра дитячої антивоєнної опери «Брундібар» Ганса Краси. Цей твір став всесвітнім мистецьким символом боротьби з абсолютним злом – нацизмом. Основна тема опери – діти війни. Вона, як ніколи співзвучна сьогоденню, коли українські діти потерпають від жорстокості та агресії північного сусіда, історія про дітей, в яких украдене їх дитинство.

      Діти в опері, як символ чистоти, разом з друзями перемагають пожадливого та брехливого Брундібара та допомагають своїй матері одужати від хвороби.

      Написана чеським композитором Гансом Краса (1899–1944) за лібрето Адольфа Гоффмайстера у 1938 році, опера відома своєю прем'єрою у 1943 році за участю дітей концентраційного табору Терезієнштадт (Терезин) в окупованій Чехословаччині.

      Оперу у концертній версії виконають Дитячий хор Київського державного музичного ліцею імені Миколи Лисенка, Оркестр Академії мистецтв Таврійського національного університету. Диригент–постановник Антоній Кедровський, режисер–постановник Максим Добролюбов, сценографія – Олександр Білозуб, продюсер проєкту – Максим Добролюбов.