Терміни військової справи в романі Вальтера Скотта «Айвенго»: структурна організація

О. В. Колган, Ю. І. Мацокіна

Стаття продовжує цикл публікацій у галузі дослідження специфіки функціонування військової термінології у творах письменників різних країн світу. Розвідку спрямовано на вивчення особливостей структурно-компонентної організації військових термінів у мові роману В. Скотта «Айвенго», зокрема проаналізовано терміни-слова та терміни-словосполучення.

Ключові слова: термінологія, військові терміни, структурно-компонентна організація, терміни-слова, терміни-словосполучення, роман.

Однією з основних рис мови художньої літератури є уведення авторами до тканини твору вузькоспеціальної лексики, що є свідченням багатства мовлення.

Проблемам стилістичного функціонування термінології в прозових творах присвячено зокрема дослідження В.П. Олексенка [8], Н.О. Яценко [11] та ін.

Питання функціонування військових термінів у творах художньої літератури до сьогодні є не вивченим. Актуальність визначено підвищеною увагою філологів до жанру роману. Ґрунтовне лінгвістичне дослідження мови цього літературного жанру допоможе усвідомити, який вплив має наука й техніка на мову художньої літератури.

Мета дослідження - провести лінгвістичний аналіз термінологічної лексики щодо особливостей структурно-компонентної організації військових термінів у мові роману В. Скотта «Айвенго». Реалізація поставленої мети передбачає виконання таких завдань: дослідити терміни військової справи, що функціонують в аналізованому творі, за значенням компонентів; виявити структурні особливості терміноодиниць військової справи в романі В. Скотта «Айвенго».

У термінознавстві однослівним термінам і термінам-словосполученням присвячено багато досліджень (Т.В. Катиш [4], Ф.А. Циткіна [10] та ін.).

Спираючись на загальноприйняту класифікацію морфолого-синтаксичної структури термінів [2; 3], у терміносистемі названого роману виділено два типи термінів: 1) терміни-слова, 2) терміни-словосполучення.

Серед проаналізованих 300 одиниць виявлено 137 однослівних термінів (45,7%), утворених різними типами словотворення.

Основним граматичним ядром військової термінології твору є повнозначні слова-іменники: вояки, солдат, стрілянина і под. Слушною є думка, що «в європейських мовах система іменників настільки розвинена, є настільки необ-межені можливості утворювати віддієслівні іменники, іменники, утворені від основ прикметників, що основний склад термінологічного списку для цих мов цілком може бути вичерпаний іменниками» [1, с. 11].

Основу військової термінології твору, як і сучасної української літературної мови, становлять саме терміни-слова.

Іменники, які вжито у формі однини:

І відміна

Тверда група

Кавалькада - Н.в, жін.р., підмет (С, с. 32); кольчуга - Н.в, жін.р., підмет (С, с. 34; 256); в кольчузі - М.в., жін.р., додаток (С, с. 48); кольчугу - Зн.в, жін.р., додаток (С, с. 51; 73); сокирою - Ор.в., жін.р., додаток (С, с. 102); варта - Н.в., жін.р., підмет (С, с. 248); охорона - Н.в., жін.р., підмет (С. с. 248); алебардою - Ор.в., жін.р., додаток (С, с. 322); дружина - Н.в., жін.р., підмет (С, с. 239).

М'яка група

Зброї - Рв, жін.р., додаток (С, с. 113); зброю - Зн.в., жін.р., додаток (С, с. 131); зброя - Н.в., одн., жін.р., підмет (С, с. 305); зброєю - Ор.в/, жін.р., додаток (С, с. 232; 406; 455).

ІІ відміна

Тверда група

Походу - Рв., чол.р., додаток (С, с. 24); вершник - Н.в., чол.р., підмет (С, с. 34); щит - Н.в., чол.р., підмет (С, с. 35; 132; 414); воїн - Н.в., чол.р., підмет (С, с. 38; 157); пріор - Н.в., чол.р., підмет (С, с. 39 - 41; 49); командор - Н.в., чол.р., підмет (С, с. 49); лицарство - Н.в., сер.р., підмет (С, с. 70); спис - Н.в. (або Зн.в.), чол.р., підмет (С, с. 80; 97; 101); у полоні - М.в., чол.р., додаток (С, с. 81); щитом - Ор.в., чол.р., додаток (С, с. 83; 91; 197); списом - Ор.в., чол.р., додаток (С, с. 102; 322); обладунок - Зн.в., чол.р., додаток (С, с. 112); шолома - Р.в., чол.р., додаток (С, с. 112); отаман - Н.в., чол.р., підмет (С, с. 126); лук - Н.в., чол.р., підмет (С, с. 144); шолом - Н.в, чол.р., підмет (С, с. 103; 167; 416); арбалет - Н.в., чол.р., підмет (С, с. 171); ватажок - Н.в., чол.р., підмет (С, с. 132; 182); ватажка - Р.в., чол.р., додаток (С, с. 182); луком - Орв, чол.р., додаток (С, с. 197; 322); легіон - Н.в., одн., чол.р., підмет (С, с. 244); ножа - Р.в., чол.р., додаток (С, с. 252); стилета - Р.в., чол.р., додаток (С, с. 252); тамплієр - Н.в., чол.р., підмет (С, с. 290); списа - Р.в, чол.р., додаток (С, с. 42; 139); кинджала - Р.в., чол.р., додаток (С, с. 252); військо - Зн.в., сер.р., додаток (С, с. 423).

М'яка група

Зброєносець - Н.в., чол.р. підмет (С, с. 34; 83; 113; 131; 248); в панцирі - М.в., чол.р., додаток (С, с. 48); лицар - Н.в., чол.р., підмет (С, с. 56; 61; 94; 97; 101; 107; 112-113; 171; 238; 248; 414); перемир" ям - Ор.в., сер.р., додаток (С, с. 57); озброєнням - Ор.в., сер.р., додаток (С, с. 64); озброєння - Н.в. (Зн.в. або Р.в.), сер.р., підмет (С, с. 80); двобій - Н.в., чол.р., підмет (С, с. 101; 126); панцир - Зн.в., одн., чол.р., додаток (С, с. 167); бій - Н.в., чол.р., підмет (С, с. 406); зброєносцем - Ор.в., чол.р., додаток (С, с. 416).

Мішана група

Мечем - Ор.в., чол.в., додаток (С, с. 91; 102; 197); на бойовищі - М.в., сер.р. (С, с. 132); палаша - Р.в., чол.р., додаток (С, с. 415).

Іменники, які вжито у формі множини:

Ватаги - поч. ф. - ватаг, Н.в., підмет (С, с. 24); звитяги - поч. ф. - звитяга,

Н.в., підмет (С, с. 24; 96; 232); чини - поч. ф. - чин, Н.в., підмет (С, с. 24); вершники - поч.ф. - вершник, Н.в., підмет (С, с. 32; 133); зброєносців - поч. ф. - зброєносець, Р.в., додаток (С, с. 34 - 35); вершників - поч. ф. - вершники, Р.в., додаток (С, с. 83); лицарів - поч. ф. - лицар, Р.в., додаток (С, с. 83); зброя-рі - поч. ф. - зброяр. Н.в., підмет (С, с. 83); стріл - поч. ф. - стріла, Р.в., додаток (С, с. 85); бійці - поч.ф. - боєць, Н.в., підмет (С, с. 96; 101; 126; 415); лати - Н.в., підмет (С, с. 108); обладунків - поч. ф. - обладунок, Р.в., додаток (С, с. 108; 167); зброєносці - поч. ф. - зброєносець, Н.в., підмет (С, с. 112); лицарі - поч. ф. - лицар, Н.в., підмет (С, с. 305; 132); списи - поч. ф. - спис, Н. в., підмет (С, с. 133; 415); сокир - поч. ф. - сокира, Р.в., додаток (С, с. 133); маршали - поч. ф - маршал, Н.в., підмет (С, с. 139); стріли - поч. ф. - стріла, Н.в., підмет (С, с. 144); воїни - поч. ф. - воїн, Н.в., підмет (С, с. 144; 281); палаші - поч. ф. - палаш, Зн.в., додаток (С, с. 171); прицілів - поч. ф. - приціл, Р.в., додаток (С, с. 171); мечі - поч. ф. - меч, Зн.в., додаток (С, с. 241); сокирами - поч. ф. - сокира, Ор.в., додаток (С, с. 281); солдати - поч. ф. - солдат, Н.в., підмет (С, с. 413); обладунками - поч. ф. - обладунки, Ор.в, додаток (С, с. 455); вершників - поч. ф. - вершник, Рв., додаток (С, с. 31); зброєносцями - поч. ф - зброєносець, Ор.в., додаток (С, с. 31; 41); обладунки - поч. ф - зброєносець, Зн.в., додаток (С, с. 112; 414); дружини - поч. ф. - дружина, Зн.в., додаток (С, с. 423).

Отже, у досліджуваному тексті однокомпонентні терміни військової справи представлені іменниками, більшість яких ужито у формі Н.в. (81 од.), Р.в. (20 од.) та О.в. (21 од.), трапляються також іменники З.в. (11 од.) та М.в. (4 од.). 94 іменники мають форму однини, за характером відмінкових закінчень представлені І відміною (16 випадків), (напр., кавалькада) та ІІ відміною (78 випадків) (напр., вершник). Іменників ІІІ та IV відміни в досліджуваному тексті не виявлено. У романі 81 термін є підметом (напр., кольчуга: «Наскільки дозволяли бачити зморшки плаща, його стегна захищала така ж кольчуга... » (С, с. 34) або додатком (56 випадків) (напр., обладунками: «Зброєю, обладунками і тілом померлого лицаря переможець вільний розпорядитися на власний розсуд» (С, с. 455).

Серед 300 військових терміноодиниць твору виявлено 163 терміни-словосполучення, тобто 54,3% від загальної кількості.

І.М. Кочан зазначала, що «термінологічні словосполучення - це терміни, що позначають науково-технічне поняття, містять у собі чітке наукове визначення, мають стійкість до семантичної цілісності, що ґрунтується на цілісності означуваного поняття» [5, с. 14].

За кількістю компонентів військові терміни-словосполучення роману поділяються на дво-, три-, чотири-, п’яти-, шестикомпонентні. Двокомпонентні терміни-словосполучення за значенням компонентів диференційовано на дві групи (поділ здійснено на основі загальноприйнятої у термінознавстві класифікації) [7]:

складені терміни, обидва компоненти яких мають термінологічний характер (озброєний воїн, лицарське озброєння та ін.);
складені терміни, компонентами яких виступають загальновживані слова, що перейшли до розряду термінів (гострий меч, рукопашний бій тощо).

Моделі багатокомпонентних конструкцій розроблено за загальноприйнятими в термінознавстві моделями [6; 9].

Двочленні терміни-словосполучення складають основу досліджуваної військової термінології. У тексті названого роману представлено такі моделі:

Прикм. + ім. (Н.в.) - бойове озброєння (С, с. 44), бойові щити (С, с. 48).
Прикм. + ім. (Р.в.) - бойової сокири (С, с. 130), поранених ворогів (С, с. 305).
Прикм. + ім. (Ор.в.) - лицарською зброєю (С, с. 97), гострим мечем (С, с. 126).
Прикм. + ім. (М.в.) - на оборонній позиції (С, с. 127), на завойованих позиціях (С, с. 290).
Прикм. + ім. (Д.в.) - найкращому стрільцеві (С, с. 143).
Дієсл. + ім. (Ор.в.) - ударити сокирою (С, с. 281).
Дієсл. + ім. (Зн.в.) - переломили списи (С, с. 97), підняти забрало (С, с. 103).
Дієсл. + ім. (М.в.) - опинитися в облозі (С, с. 241), ударити по шолому (С, с. 97).
Дієсл. + ім. (Р.в.) - розставили вартових (С, с. 191), готувалися до оборони (С, с. 290).
Дієприсл. + ім. (Рв. або Зн.в.) - не оголивши меча (С, с. 423) схопивши кий (С, с. 126).
Дієсл. + присл. - б'ються врукопаш (С, с. 285).
Ім. (Н.в.) + ім. (Р.в.) - різновид зброї (С, с. 35), наконечники для стріл (С, с. 119).
Ім. (Н.в.) + ім. (Ор.в.) - володіння зброєю (С, с. 64).
Ім. (Н.в.) + ім. (М.в.) - бій на кийках (С, с. 127).

Трикомпонентні терміни:

Прикм. + прикм. + ім. (Н.в.) - невеликий трикутний щит (С, с. 34).
Дієприкм. + ім. (Ор.в.) + ім. (Н.в.) - прикрашений пір'ям шолом (С, с. 34).
Дієприкм. + ім. (Ор.в.) + ім. (Р.в.) - віддаленим провісником штурму (С, с. 281).
Прикм. + прикм. + ім. (Ор.в.) - гострими сталевими вістрями (С, с. 35).
Прикм. + ім. (Ор.в.) + ім. (М.в.) - з величезним луком у руці (С, с. 85).
Прикм. + ім. (Н.в.) + ім. (Р.в.) - сталевий наконечник списа (С, с. 90).
Дієприкм. + прикм. + ім. (Н.в. або Зн.в.) - заковану у бойові обладунки (С, с. 99).
Дієприкм. + прикм. + ім. (Ор.в.) - озброєні однаковими киями (С, с. 126).
Дієприсл. + ім. (Зн.в.) + і. (Зн.в.) - поклавши стрілу на тятиву (С, с. 145).
Дієсл. + займ.+ ім. (Ор.в.) - потяти одне одного мечем (С, с. 464).
Дієсл. + ім. (Н.в або Зн.в.) + дієприкм. - тримав лук напнутим (С, с. 145).
Дієсл. + прикм. + ім. (Ор.в.) - змагатися тупою зброєю (С, с. 94).
Ім. (Н.в.) + ім. (М.в.) + ім. (Р.в.) - змагання в стрілянні з луків (С, с. 94).
Ім. (М.в.) + прикм. + ім. (Р.в) - на чолі стотисячного війська (С, с. 422).
Ім. (Н.в.) + ім. (Зн.в.) + ім. (Р.в.) - посвячення в лицарі ордену (С, с. 448).

Чотиричленні конструкції:

Прикм. + ім. (Н.в.) + прикм. + ім. (Зн.в.) - численний загін кінних воїнів (С, с. 455-456).
Ім. (Ор.в.) + прикм. + прикм. + ім. (Ор.в.) - списами з пласкими дерев'яними наконечниками (С, с. 94).

Серед термінів-словосполучень наявні також п’яти- та шестикомпонентні моделі:

Прикм. + ім. (Н.в.) + прикм. + прикм. + ім. (Ор.в.) - короткий бердиш із коштовною дамаською насічкою (С, с 34).
Дієсл. + ім. (Р.в.) + прикм. + ім. (Ор.в.) + ім. (Р.в.) - обстрілювати супротивника перехресним вогнем із пращ (С, с. 43).
Дієприкм. + прикм. + ім. (Ор.в.) + прикм. + ім. (Ор.в.) + ім. (М.в.) - озброєні кривавими шаблями із золотою насічкою на руків'ях (С, с. 35).
Ім. (Н.в.) + ім. (Ор.в.) + ім. (Ор.в.) + прикм. + прикм. + ім. (Р.в) - кольчуга з рукавами й рукавичками із дрібних металевих кілець (С, с. 34).

Отже, за структурними моделями ми виділили одно- (воїн), дво- (щит ворога), три- (великий двосічний кинджал) і багаточленні терміни (кольчуга з рукавами й рукавичками із дрібних металевих кілець).

За будовою простих словосполучень (усього - 135) більше, ніж складних (усього - 28 одиниць). За способом вираження головного слова переважають іменні (субстантивні) (усього - 126 термінів) (напр., лицарський ланцюг) та дієслівні (вербальні) терміни-словосполучення (усього - 37 прикладів) (напр., оголив меч). За типами семантико-синтаксичних відношень переважають означальні (85 од.), (напр., рукопашний бій), трапляються також об’єктні (усього - 40 од.), (напр., натягнути лук) та обставинні відношення (10 од.), (напр., опинитися в облозі). Тип граматичного зв’язку в романі був представлений повним узгодженням (усього - 84 од.), (напр., важкий кийок) та слабким керуванням (69 од.) (напр., закувати в кайдани), рідше - сильним керуванням (10 од.), (напр., переміг ворога). Зв’язок прилягання було виявлено лише в одному двокомпонентному терміні (б'ються врукопаш). Наявний зв’язок кореляції: каптур-кольчуга.

Отже, проведений аналіз роману Вальтера Скотта «Айвенго» засвідчив, що автором широко вжито одиниці військової справи, які є різними за своєю структурною організацією. Дослідження підтвердило думку більшості науковців, які займаються вивченням особливостей функціонування термінів у сучасній українській літературній мові, про перевагу багатослівних термінів над однослівними.

Література:

Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. Москва: Сов. энциклопедия, 1966. 608 с.
Головин Б.Н., Кобрин Р.Ю. Лингвистические основы учения о терминах: учеб. пособие. Москва: Высшая школа, 1987. 104 с.
Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення: Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. Київ: Вид. дім «КМ Academia», 2000. 218 с.
Катиш Т.В. Особливості функціонування термінологічної лексики в мові української фантастики: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01. Дніпропетровськ, 2004. 19 с.
Кочан И.Н. Именное словообразование в системе украинской терминологии (на материале терминологии радиотехники): автореф. дис. . канд. филол. наук: 10.02.02. Киев, 1987. 17 с.
Лях І. Особливості функціонування словосполучень у німецькій гірничій термінології. Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. Київ: КНЕУ, 2005. Вип. VI. С. 81 - 85.
Нікуліна Н.В. Становлення сучасної української термінологічної системи автомобілебудування та ремонту транспортних засобів: автореф. дис. . канд. філол. наук: 10.02.01. Харків, 2004. 20 с.
Олексенко В.П. Функції детермінологічної лексики у творах херсонських поетів. Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. 2011. Вип. 6. С. 647 - 658.
Сікорська З. Структурно-граматична характеристика української словотвірної термінології. Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. Київ: КНЕУ, 2001. Вип. IV. С. 267 - 271.
Циткіна Ф.А. До питання про структуру термінів-словосполучень. Мовознавство. 1976. № 6. С. 58 - 64.
Яценко Н.О. Військова лексика в історичних романах Ліни Костенко. Дивослово. 2000. №3 (517). С. 30 - 32.