Лівосторонній зсув. Позитивна нейронаука
«У той час як більшість досліджень у нейробіології зосереджені на хворобах та дисфункціях, нам все ще дуже мало відомо про нейронні механізми благополуччя людини».
М. Селігман, засновник позитивної психології
Технологічний прорив та розвиток науки призвели до того, що ключі до благополучного життя тепер підбирають нейровчені у дослідницьких центрах та лабораторіях. Сучасні технології дозволяють їм виявити нейронні структури, що відображають емоції та душевний стан людини. Ряд вчених зосереджені на пошуку та вивченні практичних способів, які призводять до благополуччя та гармонійного задоволення від життя. Їхні оптимістичні знахідки не залишають сумнівів, що один із таких дієвих інструментів — медитація та практики майндфулнесу. У цій статті ви дізнаєтеся про значну знахідку нейронауковців під таємничою назвою «лівосторонній зсув». Вона допоможе нам зрозуміти, чому практика медитації згодом допомагає позитивно сприймати світ і робить нас щасливішими.
Лівосторонній зсув
Один з провідних дослідників медитації, нейробіолог Річард Девідсон вже не раз досліджував тибетських лам і йогінів з медитативним стажем більше 10 000 годин. Річард керує "Центром вивчення здорового розуму" (Center for Investigating Healthy Minds) при Вісконсінському університеті. У добре оснащеній лабораторії центру понад 100 вчених проводять проривні дослідження, вивчають та розробляють інструменти для культивування благополуччя.
Річард не просто вивчає зв'язок між споглядальною практикою та емоціями людини, але й сам понад 40 років практикує медитацію та популяризує її, як ефективний та простий метод покращити своє здоров'я та благополуччя. Девідсон – постійний учасник дискусій між ченцями та вченими, який проводить Інститут розуму та життя, заснований Далай-Ламою для наукового вивчення споглядальних традицій та буддійської мудрості.
Дослідження медитаторів з олімпійським рівнем підготовки виявили зсув активності префронтальної кори мозку в ліву частину. Так званий «лівосторонній зсув» забезпечує позитивне сприйняття того, що відбувається, свідчить про куди більш високий рівень щастя і благополуччя в порівнянні зі звичайними людьми.
Зближення і віддалення
Так вже людина влаштована, що приємний досвід нам властиво притягувати (хочемо продовжити та утримати), а неприємний досвід – відштовхувати. Задоволення та огида керують нашою поведінкою. Але насправді, тобто в житті, від такого підходу багато проблем, адже приємне швидко минає, а неприємне знову стоїть на порозі. Ярлики і судження наш розум щедро роздає праворуч і ліворуч, тому навіть одягнена не так, як ви людина може викликати відторгнення. Буддисти давно про це знали (задовго до нейробіологів з їхніми томографами) і виховували в собі більш рівне ставлення за допомогою медитації (не варто плутати з байдужістю). Практика медитації передбачає особливе ставлення до переживаємого досвіду (як до зовнішнього, так і внутрішнього): без суджень, без оцінок, без поділу на хороший і поганий.
Так от зараз нейробіологи з'ясували, що ліва півкуля мозку відповідає за тенденцію до зближення, а права – за тенденцію до відштовхування досвіду. Це проявляється як у мисленні (подобається – не подобається), так і у поведінці (наприклад, спілкуємось – уникаємо).
При зближенні активується ліва префронтальна кора - це відбувається у відповідь на приємний досвід і викликає позитивні емоції. Відштовхування ж проявляється у активності правої префронтальної кори.
Префронтальна кора керує вищими когнітивними функціями — здатністю планувати, приймати рішення, виносити судження та обирати доречну у суспільстві поведінку.
Коли в людини активність зміщена в ліву частину, вона мотивована наближатися до тих подій, які додадуть осмислену радість її життю. Цей підхід зміцнює душевне та фізичне здоров'я.
Позитивні та негативні емоції у мозку
Позитивні та негативні емоції в нашому мозку відбиваються по-різному. Коли ми почуваємося щасливими, радісними, креативними, бадьорими та наповненими життям, то більше активізується ліва частина префронтальної кори головного мозку.
Коли ми турбуємося, пригнічені, відчуваємо стрес і депресивні стани, то активність зміщується у праву частину префронтальної кори.
Важливо зрозуміти, що префронтальна кора тільки «думає» про емоції, а народжуються вони у більш давніх областях, і цей процес ми не усвідомлюємо і не контролюємо.
Праве та ліве
У ході еволюції стовбур мозку та лімбічна система розвинулися раніше за кору головного мозку. Їх асиметрія призвела до різниці у будові та зв'язках між правою і лівою півкулями кори, а структурні відмінності призвели до чіткої різниці між їхніми функціями.
У правій півкулі формуються невербальні, цілісні уявлення, їй характерні зорово-просторове сприйняття, автобіографічна пам'ять, інтегрована карта тіла, формування неперероблених спонтанних емоцій, співчутливих невербальних реакцій і настороженості.
Права півкуля, як вважають багато вчених, відповідає за пом'якшення наслідків стресу та негативних емоцій, тому й прагне відсторонитися від усього нового та незнайомого.
Кора лівої півкулі вникає у глибинну суть процесів і явищ, мислить аналітично, краще зосереджується на певних проблемах, уважно стежить за окремими предметами та накопичує конкретні факти.
Ліва півкуля відповідає за більш позитивні емоційні стани та керує дослідницькою поведінкою.
Практика медитації тренує дослідницьку поведінку, в медитації ми відносимось до досвіду з цікавістю та з позиції «новачка». Згодом це проявляється лівостороннім зрушенням кіркової активності.
Евдемонічне благополуччя
Під час дослідження 2011 року, фахівець з афективної нейронауки Хізер Уррі, завідувач Лабораторії мозку, емоцій та поведінки в Університеті Тафтса (Бостон) та її колеги отримали цікаві дані. Виявляється, активність лівої префронтальної кори узгоджується з евдемонічним благополуччям.
В основі евдемонічного благополуччя (з давньогрецької евдемонії - процвітання) лежить прагнення людини до щастя. При цьому щастя в евдемонізмі - етичному напрямі давньогрецьких філософів - не прирівнюється до чуттєвого задоволення, як у гедонізмі. Йдеться більше про рівностне, спокійне задоволення від життя. Гедонічне благополуччя спрямоване на пошук задоволень та скорочення негативних емоцій. У буддійській концепції гедоністичний спосіб мислення та поведінки є невичерпним джерелом страждань. Буддійська філософія поділяє евдемоністичний підхід.
Евдемонічне благополуччя поєднується з такими якостями, як самостійність, майстерне поводження з середовищем, позитивні взаємини, особистісне зростання, прийняття себе та осмислений цілеспрямований підхід до життя.
Вчені також виявили, що підвищена активність лівої префронтальної зони пов'язана з вищими рівнями спокою, почуття рівноваги, гармонії та процвітання. Ця зміна підтверджує, що медитація розвиває ті зони мозку, які дозволяють нам відчувати глибоке задоволення від життя та внутрішнє благополуччя.
Щастю можна навчитися
У психології прийнято вважати, що всі ми маємо якийсь базовий рівень щастя. Великий виграш у лотерею викликає бурхливий сплеск позитивних емоцій, але вже через рік після щасливої події ми повертаємось до свого базового рівня щастя. Навіть жахливі події, такі як аварія з наслідками для фізичного здоров'я, спершу викликають величезний провал у нашому благополуччі, але за рік ми знову повертаємося до базового рівня щастя.
Так що навіть якщо на вас звалиться мільйон доларів, ви купите шикарний особняк у райському містечку та зустрінете ідеального партнера – загалом, ваш рівень щастя залишиться тим самим, що й до всіх цих подарунків долі.
Зміна зовнішніх обставин не змінить ваш базовий рівень щастя, але все-таки є одна можливість. Змінивши свій внутрішній пейзаж через тренування розуму, ви можете змінити і внутрішнє відчуття щастя.
Скільки потрібно практикувати для щастя?
Виникає питання, чи такі позитивні трансформації доступні лише ламам та йогінам, які проводять у медитативних ретритах довгі роки? Чи має сучасний житель мегаполісу можливість отримати такі переваги від світської медитації?
Було проведено дослідження, в якому люди без медитативного досвіду, які працюють у сфері біотехнологій, пройшли програму зниження стресу на основі практик усвідомленості, розроблену доктором Джоном Кабат-Зінном (MBSR – mindfulness based stress reduction). Через 4 місяці щоденної практики в середньому по 30 хвилин на день у них також було виявлено значні відмінності у співвідношенні активності правої та лівої частини префронтальної кори на користь останньої. Самі учасники відзначили, що тепер відчувають більше позитивних емоцій і почуваються набагато щасливішими.
Щастю можна навчитися, вважає Річард Девідсон. І він знає, про що говорить. Адже саме Девідсон досліджував у своїй лабораторії у Вісконсіні мозок найщасливішої людини у світі – буддійського ченця Матьє Рікара. Сама структура мозку завдяки нейропластичності може бути змінена завдяки нашому досвіду. Те, що ми практикуємо, стає сильнішим.
«Зазвичай ми не думаємо про щастя як про навичку, яку можна тренувати. Але всі наші дослідження мозку свідчать, що культивування щастя нічим не відрізняється від навчання грі на скрипці чи навчання складним видам спорту, — сказав Девідсон на економічному форумі в Давосі. — Якщо ти практикуєш це, ти стаєш кращим у цьому.»
