«Оцифрування» свідомості для майбутнього кібербезсмертя

Ще недавно розмови про «оцифрування» розуму та можливість зберегти людський мозок для використання в майбутньому здавалися науковою фантастикою. Проте прогрес у нейронауці феноменальний і фантастичні гіпотези поступово трансформуються у реальність.

Приз за «консервування» мозку свині

Раніше цього року Фонд збереження мозку (The Brain Preservation Foundation) на чолі з нейробіологом Кеннетом Гейвортом вручив приз та премію за «консервування» мозку великого ссавця компанії «Медицина 21 століття» (21ST CENTURY MEDICINE), яка займається дослідженнями у кріобіології. Дослідникам вдалося успішно зберегти всі нейронні ланцюги мозку свині способом, сумісним із багатовіковим зберіганням.

Для «консервації» мозку свині вчені використовували низькі температури та глутаровий альдегід. Ця хімічна речовина іноді використовується як рідина для бальзамування, але неврологи використовують її для підготовки тканини мозку до розгляду під електронним мікроскопом найвищої роздільної здатності. Така процедура унеможливлює майбутнє біологічне відродження організму. Виникає питання, у чому сенс процедури, яка може зберегти структуру мозку, якщо біологічне відродження неможливе? Відповідь: у можливості майбутнього небіологічного відродження.

Кібербезсмертя

Вдало проведене «консервування» мозку ссавця означає великий прогрес у сфері коннектоміки.

Коннектоміка – це область досліджень, що включає повний опис, картографування та аналіз архітектури нейрональних зв'язків.

Заяви відомого американського футуролога Реймонда Курцвейла, які колись здавалися маревними, про можливість завантажити свій розум у хмару і таким чином досягти кібербезсмертя набули нового сенсу.

"Мине принаймні 50 років, перш ніж перший людський розум буде успішно завантажений, і 100 років, перш ніж це стане будденістю", - сказав Гейворт.

Вчений вважає це не тільки науково можливим, а й етично обов'язковим. «Оцифровка мозку» на думку Гейворта дасть новий виток еволюції людства і започаткує появу нового виду – Людини Безсмертної. Наприклад, оцифрований мозок зможе використовувати тіло кіборга, придатне для міжпланетних подорожей без необхідності возити із собою шматочок біосфери. Вчений серйозно поглинений дослідженням та розробкою технологій, які дозволять нам побачити майбутнє. Він вважає, що усвідомлення того, що смерті можна уникнути та повернутися на свою планету пізніше, змусить людство подивитися на проблему екології під іншим кутом. Хто ж захоче повернутися на Землю, яка пережила екологічну катастрофу?

Все більше вчених вважає, що технології майбутнього здатні сканувати збережений коннектом мозку і використовувати його як основу для побудови цілої емуляції мозку, тим самим завантажуючи розум людини в комп'ютер, керуючий роботизованим, віртуальним або синтетичним тілом.

Емуляція мозку – імітація мозку у комп'ютерній моделі.

Премія за збереження мозку кинула виклик науковому співтовариству розробити «міст» до цієї майбутньої технології «завантаження розуму».

Наука коннектоміка

Так само, як геноміка вивчає геноми, коннектоміка вивчає зв'язки у мозку. Кінцева мета цієї біологічної картографії 21 століття полягає в тому, щоб відобразити місце розташування кожного нейрона і кожного зв'язку: синапси, які, на думку нейробіологів, кодують те, що ми називаємо "розум", від кожного спогаду до кожного аспекту особистості, переконань і свідомості.

Синапси – місця контакту нервових клітин, призначені для передачі нервового імпульсу.

Оскільки кожен мозок унікальний, встановлення коннектома є необхідною умовою для завантаження розуму та емуляції розуму людини, про що мріють Гейворт та інші вчені. В результаті завантаження розуму має з'явитися сильний штучний інтелект із когнітивними та поведінковими характеристиками людини. Емуляція мозку дозволить створити штучний інтелект «знизу вгору». Таким чином він буде спочатку наділений людськими властивостями та зрозумілими нам мотиваціями на відміну від створеного з нуля штучного інтелекту.

Перші кроки до «завантаження мозку»

Через десятиліття після того, як вчені оприлюднили першу електричну схему нервової системи круглого хробака (вільноживучої нематоди), коннектоміка прискорилася в гонитві за своїм Еверестом: коннектомом людського мозку, з 86 мільярдами нейронів і сотнями трильйонів синапсів. Круглий черв'як має примітивну нервову систему з 302 нейронами та 7000 синапсами. Це ще далеко не мозок, але навіть на опис нейронних зв'язків хробака у вчених пішло 12 років.

Минулого року один із колег Гейворта, Деві Бок, очолив команду, яка отримала електронно-мікроскопічні зображення мозку плодової мухи зі 100 000 нейронів. Це початковий крок у відображенні першого коннектома фактичного мозку.

В Інституті науки про мозок Аллена в Сіетлі нейробіологи роблять перші кроки до фіксації мишачого коннектома: вони розрізають кубічний міліметр мозку миші на 25 000 частин, скануючи кожну за допомогою електронного мікроскопа, який показує всі нейрони та аксони (циліндричні відростки нервової клітини, якими йдуть нервові імпульси).

«Один кубічний міліметр – це одна тисячна частина мозку миші або одна мільярдна частина людського мозку, – сказав Бок. – Розумієте, чому деякі вчені сумніваються, що це колись спрацює?»

Проект дослідження мозку миші (нагадую, дослідження лише 0,1% людського мозку і 100 000 нейронів) коштує десятки мільйонів доларів і є лише маленьким кроком до вивчення повного коннектома ссавців. Але знадобилося 3 мільярди доларів і більше десяти років, щоб упорядкувати перший геном людини. Зараз це вже справа кількох годин та тисячі доларів. За прогнозами Гейворта повністю описати людський мозок, вчені зможуть не раніше, ніж через 50 років.

Потрібен тільки що померлий мозок

Оскільки синапси розпадаються дуже швидко відразу після припинення життя, для візуалізації коннектома потрібний мозок, який щойно помер. Щоб підготуватись до цього моменту, технологічний стартап під назвою Nectome пропонує зберегти мозок у глутаровому альдегіді, як це зробили його засновники з мозком свині, вигравши грант у розмірі 80 000 доларів від Фонду збереження мозку.

Це, звичайно, викликало обурення противників евтаназії. Однак евтаназія не є обов'язковою вимогою цієї технології (якщо вона будь-коли з'явиться). Люди, які помирають від природних причин і не проти цієї процедури, ймовірно, зможуть довірити свій мозок фахівцям, які їх супроводжують в останні хвилини. Звучить шокуюче, проте вже дуже давно люди заповідають свої тіла для досліджень чи донорства після смерті.

Перш ніж ви назвете це науково-фантастичним маренням, зверніть увагу, що Nectome вже має Грант від Національного інституту здоров'я $1 млн для роботи над візуалізацією коннектома.

Техніка збереження, яка отримала приз від фонду Гейворта, мабуть, зберігає весь спектр структурних та молекулярних особливостей, які відомі сучасній нейробіологічній теорії та лежать в основі кодування всіх типів довгострокових спогадів, які роблять людину унікальною. Можливо, хтось вирішить законсервувати свій мозок і натиснути на паузу для того, щоб зберегти повний інформаційний зміст свого мозку.

Просто для ясності, ми говоримо не про реанімацію у стилі кріоніки. Гейворт і Nectome вважають, що майбутнє полягає не у відродженні мертвих, а в повній “емуляції” мозку чи відтворенні у цифровій формі електричної схеми мозку та, отже, його інформаційного змісту.

Nectome описує свою місію як збереження мозку для того, щоб «зберегти всі свої спогади незайманими: від улюбленого розділу вашої улюбленої книги до відчуття холодного зимового повітря, запаху свіжої випічки або про вечір з друзями чи родиною. Якщо спогади дійсно можуть бути збережені, ми вважаємо, що протягом століття може стати можливим оцифрувати ваш збережений мозок і використовувати цю інформацію для відтворення вашої свідомості».

Гейворт вважає неетичною відмову від подальших досліджень, які могли б зробити емуляцію мозку можливою. На думку вченого, зупинка досліджень спричинить моральні наслідки. Він каже, що неможливість зберегти спогади та знання тих, хто вижив у Голокості, рівносильна повторному спаленню Олександрійської бібліотеки та втрати безцінного людського досвіду.

Кеннета Гейворта вважають диваком, а ми не будемо робити передчасних висновків, а просто з цікавістю поспостерігаємо за тим, як на наших очах розгортається історія нового світу.

Так, і одна невелика деталь: інформаційний вміст кубічного міліметра мозкової тканини миші становить близько 1 петабайта даних. 1 петабайт дорівнює 1 мільйону гігабайт. Весь мозок миші досягає 1000 петабайт. Інформаційний вміст мозку людини складає 1 мільярд петабайт, що перевищує загальну ємність усіх хмарних сховищ на сьогоднішній день.