Як перетворити стрес на друга? Як використовувати і сприймати стрес?

Ми звикли сприймати стрес, як негативний та небезпечний фактор, як загрозу своєму здоров'ю. Але чи багато хто може похвалитися розумінням фізіологічної природи стресу? А якщо вплив стресу на наше здоров'я сильно залежить від того, як ми його сприймаємо? Що, якщо змінивши своє ставлення до стресу, ми зробимо свою тілесну реакцію на нього здоровішою? У своєму виступі на TED Келлі Макгонігал розповіла, як останні наукові дослідження змінили її ставлення до стресу з ворожого на позитивне. Навіщо нам робити стрес своїм другом, і чому це допоможе нашому здоров'ю та благополуччю, ви дізнаєтесь у цій статті.

Чому необхідно змінити ставлення до стресу?

Келлі Макгонігал – доктор філософії, психолог та професор Стенфорда, автор бестселерів. Вона вивчає науку про стрес та залежність психічного та фізичного станів людини. Макгонігал популяризує користь йоги та медитації для фізичного та ментального благополуччя. Завдання Келлі як психолога – робити людей здоровішими та щасливішими.

«Боюсь, дещо з того, чому я навчала своїх пацієнтів за останні 10 років, завдало їм більше шкоди, ніж користі, – каже доктор Макгонігал. – Я казала, що стрес веде до хвороб і перетворювала стрес на їхнього ворога. Я змінила своє ставлення до стресу. Тепер я хочу змінити і ваше».

Вбиває не сам стрес, а віра в його шкоду

Як представник науки Макгонігал не стверджує голослівно, а щедро підкріплює свої висновки результатами досліджень.

У США проводили тривале дослідження за участю 30 тисяч дорослих людей. На початку дослідження учасників запитали, чи багато стресу вони пережили за минулий рік. Потім усіх запитали, чи вони вірять у те, що стрес шкодить їхньому здоров'ю. Упродовж 8 років дослідники відстежували смертність учасників. І ось які висновки вони зробили з аналізу звіту щодо смертності. У людей, які пережили багато стресу, ризик померти зріс на 43 %. Але це стосувалося лише тих, хто вірив, що стрес шкодить їхньому здоров'ю. Ті учасники, які також пережили багато стресу, але не вірили в його небезпеку, практично не вмирали. Ризик померти у цієї групи людей був дуже малий навіть у порівнянні з тими, хто пережив дуже мало стресу.

Змінюємо ставлення – змінюється і реакція тіла

А якщо ми змінимо ставлення до стресу, чи станемо ми від цього здоровішими? Наука каже нам «Так!» Якщо наш розум змінить ставлення до стресу, то й тіло реагуватиме на нього по-іншому. І ось як це працює.

Уявіть, що ви проходите тест на стійкість до стресів, мета якого вивести вас з рівноваги. Заходите до аудиторії і вам пропонують виступити з імпровізованою промовою на тему «Мої недоліки» перед групою експертів. Сліпуче світло софітів, камера спрямована на вас, ви відчуваєте тиск. Експерти просто деморалізують вас своїми питаннями та реакціями. Відразу після цього необхідно пройти математичний тест, під час якого експерти продовжують тиснути на вас. Ви нервуєте, пітнієте, дихання частішає. Зазвичай ми інтерпретуємо такі ознаки як страх чи надлишковий тиск, з яким ми не в змозі впоратися.

Але що буде, якщо переглянути їхнє значення, і сприйняти так, ніби ваше тіло наповнилося енергією, щоб легше впоратися з випробуваннями? Це і сказали учасникам дослідження у Гарварді. Перед тестом учасники переосмислили стрес як корисну реакцію організму. Серце готується до дій, тому його биття частішає. Швидке дихання доставляє більше кисню до мозку.

Учасники, які повірили, що стрес корисний, у результаті менше нервували і були впевненіші в собі. Але головне, змінилася їхня фізіологічна реакція на стрес.

Зазвичай пульс зростає, а кровоносні судини звужуються. Тому хронічний стрес може призводити до серцево-судинних захворювань. Перебувати у такому стані довгий час просто небезпечно! Вражає те, що в учасників дослідження, які вірили в користь стресу, судини перебували в нормальному стані. І хоча серце все одно билося частіше, з нормальними судинами це набагато безпечніше. Так само серце і судини реагують у моменти радості та відваги. У житті, повному стресу, ця різниця може суттєво продовжити життя.

Тепер ви знаєте, що наше ставлення до стресу має значення. Наступного разу в стресовій ситуації згадайте про це і скажіть собі: «Моє тіло допомагає мені впоратися із цим викликом». І якщо ви повірите в це, ваше тіло повірить вам і реакція на стрес буде здоровішою.

Стрес покращує наші соціальні зв'язки

Найбільш неоцінений аспект стресу – він робить нас більш товариським. Ми знаємо, що окситоцин – гормон обіймів, він виділяється, коли ми обіймаємо когось. Але це лише одна з його дій. Окситоцин – це нейрогормон. Він стосується тієї частини мозку, яка відповідає за спілкування. Він заохочує вас робити речі, які зміцнюють ваші стосунки. Ви прагнете фізичного контакту, співпереживаєте, хочете допомагати та підтримувати небайдужих вам людей.

Під час реакції на стресову подію гіпофіз активує окситоцин. Коли виділяється окситоцин, ми починаємо шукати підтримку. Природна реакція на стрес змушує нас поділитися з іншими своїми переживаннями та емоціями, а не тримати їх у собі. Примушує вас помітити, що хтось у вашому житті теж потребує вас. Таким чином, ми підтримуємо один одного. У складні періоди життя стрес підштовхує нас оточувати себе людьми, яким ми не байдужі.

Окситоцин впливає як на мозок, так й у весь організм загалом. Одна з його функцій – захистити серцево-судинну систему від наслідків стресу. Це природний протизапальний засіб. Він розслаблює судини під час стресу. Окситоцин допомагає відновити клітини серця і усунути пошкодження від стресу. Всі ці переваги з'являються за рахунок соціальних контактів та підтримки. Коли ви звертаєтеся до когось за допомогою під час стресу, окситоцину виділяється більше. А реакція на стрес стає здоровішою і ви швидше відновлюєтеся після нього. У нас є інструмент відновлення після стресу, і це людське спілкування.

Турбота про інших захищає від стресу

Наприкінці виступу доктор Макгонігал посилається на ще одне дослідження, інформація про яке, на її думку, може врятувати ваше життя. У дослідженні брали участь 1000 дорослих американців віком від 34 до 93 років. На початку дослідники дізналися в учасників, скільки стресу вони пережили за останній рік. Їх також запитали, скільки часу вони витрачали на допомогу рідним, друзям та просто знайомим людям. Упродовж наступних п'яти років вчені фіксували смертність серед учасників. Спочатку погана новина: ті, хто пережив стресові ситуації, такі як фінансова криза чи криза у сім'ї, підвищили свої шанси померти на 30%. А тепер увага! Це стосується не всіх. Ті, хто багато дбав про інших, померли не через стрес. Наука доводить, що турбота про інших розвиває у нас стійкість до стресу.

Зі стресом краще дружити

Підведемо підсумки. Шкідливих наслідків стресу на здоров'я можна уникнути. Образ ваших думок та дій можуть змінити вплив стресу. Якщо ви вірите, що стрес є корисним, ви створюєте захисний біологічний бар'єр. Якщо ви спілкуєтеся з іншими, то ви відновлюєте душевні сили.

Наука дає абсолютно нове розуміння стресу. Стрес відкриває нам доступ до свого серця. Стрес не небезпечний для жалісливого серця, яке знаходить щастя та сенс у щирому зв'язку з іншими. Ваше фізичне серце, що б'ється, працює старанніше в стресові моменти, щоб дати вам сили впоратися з життєвою ситуацією.

Правильне ставлення до стресу – це впевнена заява: «Я можу довіряти собі, я можу впоратися із життєвими викликами». І пам'ятайте, що вам не обов'язково робити це самотужки.