Лілія Куліковська

Справжня Весна

Березневе сонце огорнуло Нату свіжим затишком. Початок весни… У голові вирували мільйони думок, змагаючись за увагу дівчини всі одночасно. Десь поруч, а, може, всюди, птахи вітали перші промені нового дня. 

— Як-бо добре у нас... — Ната примружилася й на мить розтанула у щасливо-безтурботному відчутті дитинства.

— А сьцо у нас добле? — посмикався вимогливо мамин рукав. 

— А все у нас добре, синку, — мама ніжно пригорнула чорнявого хлопчика, і втомлені очі осяйнула щира смішинка.

— У нас тепер усе буде добре, – голос ставав впевненішим. — Тепер точно.

Мобільний зворушив мелодією Скорика і почулося найбажаніше:

— Привіт, рідна! З Перемогою нас!



Умови участі у конкурсі драбблів

Читати також


Вибір редакції
up