Якимець Мар’яна. Конкурс драбблів
Блакитні очі
Я дивилася як він йшов до неї. ЇЇ погляд упіймав мій, лукава посмішка промовляла: "Зі мною йому буде краще!". Я не бачила його обличчя, проте розуміла - він щасливий. Раптом він зупинився. Обернувся. Ох.. ці блакитні очі. Попрощався помахом руки та швидко увійшов до хати.
Я непорушно стояла досі відчуваючи його запах. Раптом сигнал на телефонів повернув мене в реальність. Час спливає, кожна хвилина цінна коли ти мама, у бабусі він пробуде лише день. Швидко сіла в машину і поїхала насолоджуватися любов'ю до себе, допоки його блакитні очі дивляться на мене лише з заставки телефону.
З любов'ю - мама.
