Глущенко Катерина

Територія «Ш»

Вовняний шарф — на шию. Вийдеш, постоїш - чути шерех. Якщо шумно - не почути. Приголомшливий шепіт відчуваєш лише в тиші... Сушена шипшина, кульками розкотившись, шумить, як брязкальце. Шум! Кішка зачаїлася — миші?..

Я — безстрашна. Шерех?  Шикарно! З чашкою шоколаду послухаю, воскрешу те, що нахлинуло, зігріло. На шафі — потріскана скринька. Відкриєш — і згадаєш, що минуло. Чи прийшло, оновившись? 

Те, що хвилювало мене раніше, закинуто, але не викинуто: те, що полюбилося, не викинеш. Сховавшись від цього, ризикуєш: не випити шампанського, не посміятися від душі. Завішу ширму шифоном, Скриньку —  в шафу, не засумуєш із пухнастою шубою!  Й шарф — до шафи. Шерех — спогади.

Умови участі у конкурсі драбблів

Читати також


Вибір читачів
up